Йони

2 та й казав:

„Я кли́кав з нещастя свого до Господа, —

і відповідь дав Він мені,

із ну́тра шеолу кричав я, —

і почув Ти мій голос!

3 І Ти кинув мене в глибочı́нь, у серце моря,

і потı́к оточив був мене.

Усі хвилі Твої та буру́ни Твої

надо мною пройшли́.

4 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх,

проте́ ще побачу я храм Твій святий.

5 Вода аж по душу мене обгорну́ла,

безо́дня мене оточи́ла,

6 Я зійшов аж до спо́ду гори,

а земля — її за́суви стали за мною навіки!

Та підı́ймеш із ями життя моє,

Господи, Боже Ти мій!

7 Як у мені омлівала душа моя,

Господа я спогада́в, —

і молитва моя ця до Тебе доли́нула,

до храму святого Твого!

8 Ті, що трима́ються ма́рних божкı́в, —

свого Милосердного кидають.

9 А я голосно́ю подякою

принесу́ Тобі жертву,

про що присягав я, те ви́конаю.

Спасı́ння — у Господа!“