Матвія
17 Через шість днів Ісус взяв із собою на високу гору Петра, Якова та його брата, Івана, і з ними більше нікого не було. 2 Там, на горі, Ісус преобразився перед ними. Тоді обличчя його засяяло, немов сонце, а вбрання його стало сліпучо-білим, як світло. 3 І перед ними з’явилися Мойсей та Ілля і почали розмовляти з ним. 4 Тож Петро сказав Ісусу: «Господи, добре нам тут. Якщо хочеш, поставлю тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі». 5 Коли він ще говорив, їх огорнула ясна хмара, а з хмари пролунав голос: «Це Син мій улюблений, якого я схвалюю. Слухайте його». 6 Почувши це, учні попадали долілиць і дуже злякалися. 7 Тоді Ісус підійшов, торкнувся їх і сказав: «Встаньте, не бійтеся». 8 І, звівши очі, вони побачили, що, окрім Ісуса, коло них більше нікого немає. 9 А як вони спускалися з гори, Ісус наказав їм: «Нікому не розповідайте про це видіння, аж поки Син людський не воскресне з мертвих».
10 Проте учні запитали його: «Чому ж книжники говорять, що спочатку має прийти Ілля?» 11 А він їм відповів: «Ілля справді прийде і все відновить. 12 Але кажу вам: Ілля вже прийшов, та його не розпізнали і зробили з ним те, що хотіли. Так і Сину людському належить постраждати від їхніх рук». 13 Тоді учні зрозуміли, що він говорив про Івана Хрестителя.
14 І коли вони наблизились до натовпу людей, до Ісуса підійшов чоловік і, впавши навколішки, сказав: 15 «Господи, змилосердься над моїм сином, бо він епілептик і дуже мучиться. Він часто падає то в вогонь, то в воду. 16 Я привів його до твоїх учнів, але вони не змогли його зцілити». 17 На це Ісус сказав: «О безвірне й зіпсоване покоління! Скільки мені ще бути з вами? Скільки ще терпіти вас? Приведи його до мене». 18 Тоді Ісус засудив демона, і демон вийшов з хлопця, а хлопець у ту ж мить одужав. 19 Опісля учні підійшли до Ісуса й наодинці запитали: «Чому ми не змогли його вигнати?» 20 Він же сказав їм: «Тому що вам бракує віри. Правду кажу вам: якщо ви будете мати віру хоча б з гірчичне зернятко, то скажете цій горі: «Пересунься звідси он туди» — і вона пересунеться, і нічого не буде для вас неможливого». 21 —
22 Потім вони зібралися в Галілеї, і там Ісус сказав їм: «Син людський має бути відданий у руки людей, 23 і вони його вб’ють, та на третій день він воскресне». Тому учні дуже зажурилися.
24 Коли ж вони прибули в Капернау́м, люди, які збирали дводрахмовий податок, підійшли до Петра й запитали: «Хіба ваш учитель не сплачує дводрахмового податку?» 25 Петро відповів: «Сплачує». Але коли він увійшов у дім, Ісус випередив його, запитавши: «Як ти вважаєш, Симоне, від кого земні царі беруть мито чи подушний податок: від своїх синів чи від чужих?» 26 Коли Петро відповів: «Від чужих», Ісус сказав: «Отже, сини звільнені від податку. 27 Але щоб не давати підстави для спотикання, піди до моря, закинь рибальський гачок і візьми першу зловлену рибу, а коли відкриєш їй рот, знайдеш статер*. Тож візьми його та дай за мене і за себе».