Луки

20 Якось, коли Ісус навчав народ у храмі та звіщав добру новину, до нього підійшли старші священики, книжники й старійшини 2 і запитали: «Скажи нам, якою владою ти чиниш все це? І хто дав тобі таку владу?» 3 Він же сказав: «І я запитаю вас про щось, а ви дайте мені відповідь: 4 Іванове хрещення було з неба чи від людей?» 5 І вони почали розмірковувати між собою: «Якщо скажемо: «З неба», він запитає: «Чому ж ви йому не повірили?» 6 А якщо скажемо: «Від людей», увесь народ поб’є нас камінням, бо люди переконані, що Іван був пророком». 7 Тож вони відповіли, що не знають звідки. 8 Тоді Ісус промовив: «І я вам не скажу, якою владою чиню все це».

9 Потім він навів людям такий приклад: «Один чоловік посадив виноградник і здав його виноградарям, а сам надовго поїхав в іншу країну. 10 У відповідну ж пору він вислав до виноградарів свого раба, аби вони дали йому частину врожаю. Але виноградарі побили його й відіслали ні з чим. 11 Він послав до них ще одного раба. Та й цього вони побили, збезчестили і відіслали ні з чим. 12 Потім він послав третього; вони ж і цього, поранивши, викинули геть. 13 Тоді власник виноградника сказав: «Що мені робити? Пошлю я тепер свого улюбленого сина. До нього вони поставляться з повагою». 14 Однак, побачивши його, виноградарі почали змовлятися: «Це спадкоємець. Убиймо його, щоб спадщина перейшла до нас». 15 Тож вони викинули його з виноградника та вбили. Що ж тепер зробить з ними власник? 16 Піде й погубить цих виноградарів, а виноградник віддасть іншим».

Почувши це, вони сказали: «Нехай таке ніколи не станеться!» 17 Проте він подивився на них і запитав: «А що тоді означає написане: «Камінь, який відкинули будівельники, став головним наріжним каменем»? 18 І хто впаде на той камінь, розіб’ється. А на кого цей камінь упаде, того розчавить».

19 Як тільки книжники й старші священики збагнули, що цей приклад був саме про них, вони захотіли відразу схопити його у свої руки, але побоялись народу. 20 І, уважно поспостерігавши за Ісусом, вони підіслали таємно найнятих людей, які мали удавати з себе праведних і зловити його на слові, аби потім передати в руки уряду та намісника*. 21 Тож ті запитали його: «Учителю, ми знаємо, що ти правильно говориш та навчаєш. Також ти до всіх ставишся однаково і завжди навчаєш Божої дороги згідно з правдою. 22 Скажи, Закон дозволяє платити кесарю податок?» 23 Однак він розпізнав їхню підступність і сказав: 24 «Покажіть мені денарій. Чиє тут зображення та ім’я?» Ті відповіли: «Кесареве». 25 Тоді він сказав: «Тож віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богові». 26 І цього разу вони не змогли зловити його на слові перед людьми, та, здивовані його відповіддю, нічого не сказали.

27 Підійшли ж до нього декотрі із саддукеїв, які говорять, що немає воскресіння, і сказали: 28 «Учителю, Мойсей написав нам: «Коли чоловік, який має дружину, помре бездітним, то жінку повинен взяти його брат, аби вона народила від нього дитину для свого колишнього чоловіка». 29 Отож було семеро братів; перший взяв собі дружину й помер бездітним. 30 Подібно другий, 31 і третій, і так всі семеро брали її за жінку, однак усі померли, не залишивши після себе дітей. 32 Зрештою померла й сама жінка. 33 Кому ж із сімох вона буде дружиною, коли настане воскресіння, адже з нею були одружені всі семеро?»

34 Ісус же сказав їм: «Діти цієї системи одружуються, 35 але ті, кого буде визнано гідними отримати життя в прийдешній системі й воскреснути з мертвих, не одружуються. 36 І померти вони вже не можуть, бо вони подібні до ангелів, і, будучи дітьми воскресіння, є дітьми Божими. 37 А те, що померлі воскресають, навіть Мойсей виявив у розповіді про терновий кущ, коли назвав Єгову «Богом Авраама, Богом Ісака і Богом Якова». 38 Він Бог не мертвих, а живих, бо для нього всі вони живі». 39 На це декотрі книжники сказали йому: «Учителю, ти добре відповів». 40 І після цього вони більше не наважувалися про щось його питати.

41 Тоді він запитав: «Чому говорять, що Христос — це просто Давидів син? 42 Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: «Сказав Єгова моєму Господеві: «Сиди праворуч від мене, 43 поки не покладу твоїх ворогів як підніжок твоїм ногам». 44 Отож, якщо Давид називає його Господом, як же тоді він Давидів син?»

45 І коли весь народ слухав Ісуса, він сказав учням: 46 «Стережіться книжників, яким подобається ходити у довгому вбранні і які люблять, щоб їх вітали на ринкових площах, та прагнуть сидіти спереду в синагогах і мати найпочесніші місця на вечерях. 47 Вони пожирають доми вдів і довго моляться напоказ; але й присуд, який вони отримають, буде суворіший».