Марка
15 І відразу на світанку старші священики, старійшини і книжники — весь Синедріо́н — провели нараду та, зв’язавши Ісуса, відвели його й віддали Пилатові. 2 Коли Ісуса привели, Пилат запитав його: «Ти цар юдейський?» Той відповів: «Ти сам це кажеш». 3 Тоді старші священики почали висувати проти нього багато обвинувачень. 4 Пилат знову став питати його: «Тобі немає чого сказати у відповідь? Дивись, скільки обвинувачень висувають проти тебе». 5 Але Ісус більше нічого не відповідав, що дуже здивувало Пилата.
6 А Пилат мав звичай звільняти у свята одного в’язня, за якого просив народ. 7 На той час був у кайданах один чоловік, на ім’я Вара́вва. Його ув’язнили разом із заколотниками, які під час бунту вчинили вбивство. 8 Тож зібрався натовп і став просити, щоб Пилат за цим звичаєм відпустив їм в’язня. 9 Пилат запитав: «Хочете, звільню для вас юдейського царя?» 10 Бо він знав, що старші священики видали його із заздрості. 11 Проте старші священики підбурили натовп, аби Пилат звільнив замість Ісуса Вара́вву. 12 Тоді Пилат ще раз запитав: «Що ж мені робити з тим, кого ви називаєте царем юдейським?» 13 Вони знову закричали: «На стовп його!» 14 Пилат же питав далі: «Що ж поганого він зробив?» Але вони, не замовкаючи, ще сильніше кричали: «На стовп його!» 15 Тож Пилат, прагнучи задовольнити натовп, звільнив їм Вара́вву, а Ісуса наказав висікти, після чого звелів прибити його до стовпа.
16 Потім воїни повели Ісуса у двір, тобто в намісницький палац, і скликали весь загін. 17 Там Ісуса нарядили в пурпур, сплели терновий вінок і надягли йому на голову, 18 а тоді почали вигукувати: «Вітаємо тебе, Царю юдейський!» 19 Також його били по голові очеретиною, плювали на нього і, стаючи на коліна, кланялися йому. 20 Зрештою, наглузувавшись, вони зняли пурпур з Ісуса, знову одягли в його вбрання, а тоді повели, щоб прибити до стовпа. 21 По дорозі вони зустріли одного перехожого, який ішов зі села,— Си́мона з Кире́ни, батька Олександра і Руфа,— і змусили* його взяти Ісусового стовпа мук.
22 Тож привели вони Ісуса на місце за назвою Голго́фа, яка в перекладі означає «Череп». 23 Там йому хотіли дати вина, змішаного з дурманною миррою, але він відмовився. 24 Тоді Ісуса прибили до стовпа, а його вбрання розділили між собою, кидаючи жеребок, що́ хто візьме. 25 Коли ж його прибили, була вже третя година. 26 А на табличці, яку помістили над ним, було написано звинувачення: «Цар юдейський». 27 Крім того, поряд з ним прибили двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч. 28 — 29 І коли повз Ісуса проходили люди, то кивали головами та зневажливо говорили: «Гей, ти! Ти ж збирався зруйнувати храм і за три дні відбудувати його, 30 врятуй себе — зійди зі стовпа». 31 Так само старші священики з книжниками сміялися поміж собою: «Інших він рятував, а себе врятувати не може! 32 Нехай Христос, цар Ізраїля, тепер зійде зі стовпа. Якщо ми побачимо це, то повіримо». Його ганьбили навіть ті, що були разом з ним прибиті до стовпів.
33 Коли ж настала шоста година, цілий край огорнула темрява аж до дев’ятої. 34 А о дев’ятій годині Ісус скрикнув: «Елı́, Елı́, лама́ сабахтанı́?» — що в перекладі означає: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» 35 Почувши це, декотрі з тих, що стояли поблизу, почали говорити: «Гляньте, кличе Іллю». 36 А хтось побіг, намочив губку в кислому вині, настромив на очеретину і дав йому пити, кажучи: «Облиште його! Подивімося, чи прийде Ілля, щоб його зняти». 37 Проте Ісус, голосно скрикнувши, віддав останній подих. 38 Тоді завіса святині роздерлась надвоє — згори донизу. 39 Коли сотник, який стояв неподалік від Ісуса, побачив, за яких обставин він помер, то сказав: «Цей чоловік був справді Божим Сином».
40 Стояли там і жінки, які спостерігали за всім здалека,— Марія Магдалина, Марія, мати Якова Меншого і Йосı́я, та Саломія. 41 Усі вони раніше супроводжували Ісуса і прислуговували йому в Галілеї. Також було там багато інших жінок, які прийшли разом з ним до Єрусалима.
42 Наближався вечір. І, оскільки було Приготування, тобто вечір напередодні суботи, 43 туди прийшов Йосип з Аримате́ї — шанований член Ради, який і сам чекав Божого царства. Він відважився піти до Пилата та попросив у нього дозволу забрати Ісусове тіло. 44 Пилат здивувався, що той вже помер, тому покликав сотника і запитав, чи це правда. 45 Коли сотник те підтвердив, Пилат дозволив забрати тіло. 46 Тож Йосип купив тонке лляне полотно, а тоді зняв тіло, обгорнув його у полотно й поклав до висіченої в скелі гробниці та привалив до входу камінь. 47 А Марія Магдалина і Марія, мати Йосı́я, залишились там і спостерігали за місцем, куди його поклали.