Об’явлення

7 Опісля побачив я чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі. Вони міцно тримали чотири вітри землі, аби жоден з них не дув ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево. 2 І побачив я іншого ангела, який піднімався зі сходу сонця і мав у руці печатку живого Бога. Він гучним голосом кричав до чотирьох ангелів, яким дозволено заподіювати шкоду землі та морю: 3 «Не завдавайте шкоди ні землі, ні морю, ні деревам, поки не поставимо печатки на чолах рабів нашого Бога».

4 Тоді я почув число тих, хто отримав на чоло печатку,— сто сорок чотири тисячі. Вони вибрані з кожного племені Ізраїлевих синів.

9 Далі я глянув і побачив великий натовп людей, якого ніхто не міг порахувати. Ці люди були з усіх націй, племен, народів та мов. Одягнені в довге біле вбрання, вони стояли перед престолом та Агнцем, а в руках тримали пальмове листя. 10 І вони вигукували: «Спасінням ми завдячуємо нашому Богові, який сидить на престолі, та Агнцеві!»

11 А всі ангели стояли довкола престолу, старійшин і чотирьох живих істот. Вони впали ниць перед престолом та поклонились Богу, 12 говорячи: «Амінь! Нехай нашому Богу повік-віки належать благословення, слава, мудрість, подяка, честь, могутність і сила. Амінь».

13 Тоді один зі старійшин промовив до мене: «Ті люди, одягнені в біле довге вбрання, хто вони й звідкіля прийшли?» 14 І я одразу відповів йому: «Мій пане, ти ліпше знаєш». А він сказав мені: «Це ті, що пережили велике лихо. Вони випрали свій одяг та вибілили його в крові Агнця. 15 Тому вони стоять перед престолом Бога та день і ніч йому віддано служать* в його храмі. А Той, хто сидить на престолі, розтягне над ними свій намет. 16 Вони вже ніколи не відчуватимуть голоду чи спраги, і не буде палити їх ані сонце, ані спека, 17 бо Агнець, який стоїть коло престолу, пастиме їх та водитиме до джерел з водою життя. І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей».