Євреїв
9 Коли ж ідеться про попередню угоду, то в ній містилися вказівки стосовно відданого служіння* і земної святині. 2 У цій святині був влаштований перший відділ намету, в якому стояв світильник, стіл, а також були викладені хліби, і він називався «Святе». 3 А за другою завісою був відділ намету, який називався «Найсвятіше». 4 Там було золоте кадило й ковчег угоди, покритий зі всіх боків золотом. Усередині ковчега був золотий дзбан з манною, палиця Аарона, що пустила бруньки, та скрижалі угоди, 5 а на ньому — славні херувими, тінь яких падала на віко примирення. Однак тепер не час вдаватися в подробиці стосовно цього.
6 І відколи все це так влаштовано, священики раз у раз входять у перший відділ намету, щоб виконувати обов’язки, пов’язані з відданим служінням*. 7 А в другий відділ входить лише первосвященик, притому раз у рік, і входить не без крові. Він приносить її за себе та за гріхи народу, скоєні через незнання. 8 Так святий дух чітко показує, що, поки стояв перший намет, шлях до святого місця ще не був виявлений. 9 Цей намет є наочним прикладом, котрий стосується визначеного часу, що вже настав, і відповідно до цього прикладу приносяться дари й жертви. Проте вони не можуть дати людині, яка віддано служить* Богу, бездоганно чисте сумління; 10 вони пов’язані лише з їжею, напоями та різного роду зануреннями у воду. Такі законні вимоги стосувалися речей фізичних і були накладені до визначеного часу, коли все мало бути доведене до ладу.
11 Коли ж з’явився Христос — первосвященик, який повинен був принести ті блага, котрі ми тепер маємо, він, пройшовши через величніший і досконаліший намет, нерукотворний, тобто той, котрий не належить до цього творіння, 12 ввійшов раз і назавжди у святе місце — причому не з кров’ю козлів і бичків, а зі своєю власною кров’ю — та здобув для нас вічне визволення. 13 Бо якщо кров козлів, бичків і попіл з ялівки — те, чим окроплюють опоганених людей,— освячує настільки, що Бог вважає таких людей чистими, 14 то наскільки ж більше кров Христа, який завдяки дії вічного духу приніс себе непорочним Богу, очистить наше сумління від мертвих учинків, аби ми віддано служили* живому Богові!
15 Ось тому Христос і є посередником нової угоди, щоб покликані отримали обітницю про вічну спадщину. І це стало можливим завдяки його смерті, оскільки на основі викупу їх було визволено від злочинів, учинених під попередньою угодою. 16 Бо де є угода з Богом, там повинна настати смерть людини, яка її уклала, 17 тому що угода набирає сили лише на підставі смерті. Отже, поки людина, яка уклала угоду, жива, ця угода не чинна. 18 З огляду на це попередня угода також була впроваджена не без крові. 19 Адже Мойсей, ознайомивши цілий народ з усіма заповідями Закону, взяв кров бичків і козлів та воду й за допомогою багряної вовни і гісопу покропив саму книгу, а також увесь народ, 20 кажучи: «Це кров угоди, якою зобов’язує вас Бог». 21 Так само він покропив кров’ю намет і весь посуд, який використовувався у служінні для народу. 22 Тож за Законом майже все очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.
23 Тому було необхідно, щоб земне відображення небесного очищалося власне так, а саме́ небесне очищалося ліпшими жертвами. 24 Бо Христос увійшов не в рукотворне святе місце, зроблене на взірець дійсного, тепер він у самому небі, щоб стати за нас перед лицем Бога. 25 Крім того, він не повинен був часто приносити себе в жертву, як первосвященик, котрий з року в рік входить у святе місце з чужою кров’ю. 26 Інакше йому доводилося б часто страждати ще від заснування світу. Він же з’явився раз і назавжди при закінченні систем, щоб усунути гріх, пожертвувавши самого себе. 27 Тож, подібно як люди мають один раз померти, а потім — суд, 28 так і Христос був принесений в жертву раз і назавжди, щоб понести гріхи багатьох. А коли він з’явиться вдруге, то вже не усуватиме гріха; і побачать його ті, хто з нетерпінням очікує, що він принесе їм спасіння.