1 Коринфян
7 Тепер же про те, що́ ви писали: добре, якщо чоловік не торкається жінки, 2 але оскільки скрізь поширений блуд, то нехай кожен чоловік має свою дружину, а жінка — чоловіка. 3 Хай чоловік віддає належне дружині, а дружина — чоловікові. 4 І дружина вже не має влади над своїм тілом: ця влада належить її чоловікові; так само й чоловік вже не має влади над своїм тілом, а його дружина. 5 Не відмовляйте в цьому одне одному, хіба тільки на визначений період і за спільною згодою, щоб присвятити час молитві. І тоді знову будьте разом, аби Сатана не спокушував вас через те, що вам бракує стриманості. 6 Однак сприймайте це просто як дозвіл, а не як наказ. 7 Мені ж хотілось би, щоб усі були, як я. Але кожен має власний дар від Бога: хтось — в чомусь одному, хтось — в чомусь іншому.
8 А всім неодруженим і вдовам кажу: було б добре, якби вони залишались, як я. 9 Проте якщо в них немає самовладання, то нехай одружуються, бо ліпше одружитися, ніж розпалюватися пристрастю.
10 Одружених же наставляю, і то не я, а Господь: дружина хай не покидає свого чоловіка, 11 а якщо й покине, нехай залишається неодруженою або помириться з ним. І чоловік не повинен залишати свою дружину.
12 Іншим же говорю, цього разу я, а не Господь: якщо брат має невіруючу дружину і вона згідна жити з ним, хай не залишає її. 13 І, коли жінка має невіруючого чоловіка, але він згідний жити з нею, хай не залишає його. 14 Бо невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через нашого брата; інакше ваші діти були б нечисті, а так вони святі. 15 Та якщо невіруючий покидає свого партнера, то хай собі покидає. Тоді брат чи сестра не зв’язані, адже Бог покликав вас зберігати мир. 16 Бо звідки знаєш, дружино, чи не врятуєш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не врятуєш своєї дружини?
17 Нехай кожен залишається так, як Єгова визначив йому і як покликав його. Це я наказую у всіх зборах. 18 Чи був хтось покликаний обрізаним? Хай не стає необрізаним. Чи був хтось покликаний необрізаним? Хай не стає обрізаним. 19 Бо як обрı́зання, так і необрı́зання не мають жодного значення, головне — виконувати Божі заповіді. 20 Нехай кожен залишається в такому стані, в якому був покликаний. 21 Ти був покликаний рабом? Не переймайся цим, але якщо зможеш стати вільним, то скористайся такою нагодою. 22 Бо Господь дає свободу кожному своєму служителю, навіть якщо хтось був покликаний рабом. Той же, хто був покликаний як вільний, є рабом Христа. 23 Ви були куплені за високу ціну, тож не ставайте більше рабами людей. 24 Брати, нехай кожен залишається в такому становищі, в якому був покликаний, зберігаючи при цьому близькі стосунки з Богом.
25 А щодо незайманих осіб, то я не маю жодного наказу від Господа. Але кажу свою думку як той, кому Господь виявив милосердя, щоб я був вірний. 26 Тож думаю, що з огляду на теперішні труднощі людині добре залишатися так, як є. 27 Чи ти зв’язаний з дружиною? Тоді не шукай звільнення. А якщо ти вже вільний від дружини, не шукай дружини. 28 Але якщо й одружишся, то не вчиниш гріха. І, якщо незаймана особа одружиться, вона теж не згрішить. Однак такі зазнаватимуть страждань у житті, а я хочу вберегти вас від цього.
29 А ще кажу вам, брати: часу залишилось мало. Тому нехай ті, хто має дружину, будуть як ті, хто її не має, 30 хто плаче — як ті, хто не плаче, хто радіє — як ті, хто не радіє, хто купує — як ті, хто нічим не володіє, 31 і хто користується тим, що пропонує світ,— як ті, хто не користується цим сповна; бо сцена цього світу змінюється. 32 Я справді хочу, щоб у вас не було тривог. Неодружений чоловік турбується про Господнє: як отримати схвалення від Господа, 33 а одружений турбується про світське: як отримати схвалення своєї дружини, 34 і він поділений. Також неодружена жінка чи незаймана дівчина турбується про Господнє: щоб бути святою і тілом, і духом, а одружена жінка турбується про світське: як отримати схвалення свого чоловіка. 35 А все це кажу я задля вашого блага: не щоб накинути вам на шию петлю, а щоб спонукати вас належно поводитись і постійно без відволікань служити Господу.
36 Проте коли хтось вважає, що не в стані панувати над власним тілом* і що йому ліпше все-таки одружитися, особливо якщо розквіт його молодості вже минув, то нехай робить, що хоче; він не згрішить. Нехай такі люди одружуються. 37 Але якщо хтось постановив у своєму серці берегти незайманість і непорушно тримається цього рішення, бо не відчуває потреби одружуватися і може тримати себе в руках, то добре робить. 38 Отже, людина, яка одружується, робить добре, а та, котра не одружується, робить ліпше.
39 Дружина зв’язана весь час, поки живе її чоловік. Але якщо чоловік засне смертним сном, вона має право виходити заміж за кого хоче, тільки в Господі. 40 Проте, думаю, вона буде щасливіша, якщо залишиться в такому стані, як є. І, на мою думку, я маю Божий дух.