Марка

13 Коли ж Ісус виходив з храму, один учень сказав: «Учителю, поглянь! Яке каміння і які будівлі!» 2 Однак Ісус відповів: «Бачиш ці великі будівлі? Не залишиться тут навіть каменя на камені — усе буде зруйновано».

3 А як він сидів на Оливковій горі, звідки було видно храм, Петро, Яків, Іван та Андрій запитали його наодинці: 4 «Скажи нам, коли це станеться і за якою ознакою можна буде побачити, що кінець усього цього вже близько?» 5 У відповідь Ісус сказав: «Стережіться, щоб вас ніхто не ввів в оману, 6 оскільки багато хто прийде під моїм іменем, кажучи: «Я Христос», і багатьох введуть в оману. 7 Крім того, коли почуєте про війни у різних місцях, не жахайтесь: усе те має відбуватися, але це ще не кінець.

8 Бо повстане народ на народ і царство на царство. Також буде голод, і в одному місці за іншим відбуватимуться землетруси. Проте все це лише початок нестерпних мук.

9 Ви ж пильнуйте. Вас віддаватимуть місцевим судам і битимуть у синагогах, а також через мене ставитимуть перед намісниками й царями, що дасть вам нагоду свідчити і їм. 10 І, перш ніж прийде кінець, добра новина має проповідуватися* поміж усіма народами. 11 Проте коли вас поведуть, аби віддати під суд, не тривожтеся наперед, що говорити, а кажіть те, що вам буде дано в ту мить, бо тоді будете говорити не ви, а святий дух. 12 І знайте також, що в той час брат брата віддаватиме на смерть, а батько — дитину; діти теж повстануть проти батьків і віддадуть їх на смерть. 13 І за ім’я моє вас будуть ненавидіти всі народи. Але хто витримає до кінця, той спасеться.

14 Коли ж побачите, що мерзота, яка спричиняє спустошення, стоїть там, де не повинна (щоб зрозуміти це, читачеві потрібна проникливість), то нехай ті, що в Юдеї, втікають у гори. 15 Хто буде в той час на даху, нехай не сходить і не заходить у дім, аби щось узяти. 16 І хто буде в полі, нехай не повертається додому за одягом. 17 Горе в ті дні вагітним і тим, що годуватимуть грудьми! 18 Моліться, аби це не сталося взимку, 19 бо в ті дні буде таке лихо, якого не було від початку існування всього, створеного Богом, і ніколи більше не буде. 20 І якби Єгова не скоротив тих днів, то не врятувалася б жодна людина*. Але задля своїх вибранців він їх скоротить.

21 Якщо тоді хтось вам скаже: «Дивіться, Христос тут!», «Дивіться, він там!» — не вірте. 22 Бо з’являться лжехристи й лжепророки, які чинитимуть знаки та чуда, щоб, коли можливо, звести вибранців. 23 Тому будьте обачні: я вам розповів про все заздалегідь.

24 Але в ті дні, після того лиха, сонце потемніє, місяць не дасть свого світла, 25 зірки попадають з неба, а сили, що на небі, затрясуться. 26 Тоді побачать Сина людського, який ітиме у хмарах з великою силою та славою. 27 І пошле він ангелів та збере своїх вибранців з чотирьох сторін світу* — від краю землі до краю небес.

28 Візьміть для прикладу фігове дерево: як тільки його пагінці набрякають і пускають листя, відомо, що близько літо. 29 Так само, коли ви побачите, що все це відбувається, то знайте, що Син людський близько, при дверях. 30 Правду кажу вам: не промине це покоління, як усе це станеться. 31 Небо і земля проминуть, але не мої слова.

32 А про день той чи годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, а тільки Батько. 33 Будьте насторожі, пильнуйте, бо не знаєте, коли настане визначений час. 34 Це можна показати на прикладі чоловіка, який, залишивши свій дім, вирушає в іншу країну. Він доручає своїм рабам наглядати за домом — дає кожному з них завдання і наказує придверникові пильнувати. 35 Так і ви, пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому: чи ввечері, чи опівночі, чи коли співають другі півні, чи рано-вранці. 36 Вважайте, щоб ви не спали, як він прийде, а прийде він несподівано. 37 Проте що́ кажу вам, кажу всім: пильнуйте».