1 Івана

2 Дітоньки мої, пишу це вам, щоб ви не вчинили гріха. А якщо хтось таки згрішить, то маємо помічника — Ісуса Христа, праведника, який перебуває з Батьком. 2 Він є жертвою примирення за наші гріхи, і не тільки за наші, а й за гріхи цілого світу. 3 Якщо ми завжди виконуємо його заповіді, то знаємо, що пізнали його. 4 Той же, хто говорить: «Я пізнав його», а заповідей його не виконує, є брехуном, і правди в ньому немає. 5 А хто його сло́ва дотримується, у тому любов до Бога дійсно стала досконалою. Це допомагає нам розуміти, чи ми залишаємося з ним в єдності. 6 Хто говорить, що перебуває з ним в єдності, той і сам зобов’язаний поводитись так, як він.

7 Любі, пишу заповідь не нову, а стару, котру ви мали від початку. Та стара заповідь — це слово, яке ви чули. 8 Хоча разом з тим пишу вам нову заповідь, котрої дотримувався він і котрої тримаєтесь ви, бо темрява минає і вже сяє правдиве світло.

9 Хто говорить, що перебуває у світлі, а брата свого ненавидить, той і досі в темряві. 10 Хто ж любить брата свого, той залишається у світлі й не має підстави для спотикання. 11 А хто ненавидить брата свого, той ходить у темряві і не знає, куди йде, бо темрява засліпила йому очі.

12 Пишу вам, дітоньки, бо прощені ваші гріхи з огляду на його ім’я. 13 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали того, хто є від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли Злого. Пишу вам, діточки, бо ви пізнали Батька. 14 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали того, хто є від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви сильні, в вас перебуває слово Бога і ви перемогли Злого.

15 Не любіть ані світу, ані того, що у світі. Якщо хтось любить світ, у ньому немає любові до Батька, 16 бо все у світі: прагнення плоті, прагнення очей та вихваляння своїми статками — походить не від Батька, а від світу. 17 І світ минається, і його прагнення, а хто виконує Божу волю, той залишається навіки.

18 Діточки, це остання година. Ви вже чули, що йде антихрист, і навіть тепер з’явилося багато антихристів. З цього бачимо, що це остання година. 19 Вони покинули нас. Але вони не були такими, як ми, інакше залишилися б з нами. Проте вони пішли, аби стало зрозуміло, що не всі такі, як ми. 20 Ви ж отримали помазання від святого; і всі ви маєте знання. 21 Пишу не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що знаєте її, і тому, що з правди не походить жоден обман.

22 Хіба не брехун той, хто заперечує, що Ісус є Христос? Такий є антихристом; він відрікається і від Батька, і від Сина. 23 Кожен, хто відрікається від Сина, не перебуває в єдності і з Батьком. А хто визнає́ Сина, перебуває в єдності і з Батьком. 24 Що ж до вас, то нехай почуте від початку в вас і залишається. Коли те, що ви чули від початку, залишиться в вас, то й ви перебуватимете в єдності із Сином та з Батьком. 25 І він особисто дав нам таку обітницю — обітницю дарувати вічне життя.

26 Пишу все це про тих, хто вас намагається ввести в оману. 27 Що ж до помазання, яке ви отримали від нього, воно залишається в вас. Ви не потребуєте, аби вас хтось навчав. Бо помазання від нього не є обманом, воно правдиве і навчає вас про все. Тому, як воно і навчило вас, залишайтеся в єдності з тим, хто вас помазав. 28 Тож, дітоньки, залишайтеся з ним в єдності, щоб, коли він виявиться, ми мали свободу мови і під час його присутності не були засоромлені та від нього відлучені. 29 Якщо ви знаєте, що він праведний, то усвідомлюєте: кожен, хто чинить праведність, народився від нього.