Матвія
8 Коли він спустився з гори, за ним пішли великі натовпи людей. 2 Аж ось наблизився до нього прокажений та почав кланятися і благати: «Господи, якщо ти лише захочеш, то зможеш мене очистити». 3 Тоді Ісус, простягнувши руку, доторкнувся до нього і сказав: «Хочу. Будь чистим». І чоловік тут же очистився від прокази. 4 Потім Ісус сказав йому: «Дивись, нікому не говори про це, а піди покажись священику і принеси дар, як визначив Мойсей,— їм на свідчення».
5 І як увійшов він у Капернау́м, наблизився до нього сотник, благаючи: 6 «Пане, мій слуга лежить у домі паралізований, він сильно мучиться». 7 Ісус відказав йому: «Я зцілю його, коли прийду туди». 8 Та сотник промовив у відповідь: «Пане, я недостойний, щоб ти ввійшов під мій дах, але скажи лише слово — і слуга зцілиться. 9 Бо я сам людина підвладна, а також маю у своєму підпорядкуванні воїнів і одному кажу: «Іди» — і він іде, іншому: «Прийди» — і він приходить, а своєму рабові: «Зроби це» — і він робить». 10 Почувши таке, Ісус здивувався і промовив до тих, хто йшов за ним: «Кажу вам правду: ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої сильної віри. 11 Але говорю вам: багато хто прийде зі сходу і заходу та сяде* за столом з Авраамом, Ісаком і Яковом у небесному царстві, 12 а сини царства будуть викинені геть у темряву. Там вони будуть плакати й скреготати зубами». 13 Тож Ісус сказав сотникові: «Іди. Нехай буде тобі згідно з твоєю вірою». І в ту ж мить слуга зцілився.
14 Опісля, увійшовши в дім Петра, Ісус побачив, що Петрова теща лежить хвора в гарячці. 15 Він доторкнувся до руки жінки — і гарячка спала, а жінка підвелася й почала йому прислуговувати. 16 Коли ж звечоріло, привели до нього багатьох одержимих демонами, і він словом своїм вигнав духів та зцілив усіх недужих, 17 щоб сповнилося промовлене через пророка Ісаю: «Він узяв наші недуги і поніс наші хвороби».
18 А як Ісус побачив довкола себе натовп людей, то наказав відпливти на другий берег. 19 Після того підійшов до нього один книжник і сказав: «Учителю, я піду за тобою, хоч би куди ти пішов». 20 Але Ісус відповів: «Лисиці мають нори, а небесні птахи — місце для нічлігу, Син же людський не має де голови прихилити». 21 Відтак інший учень сказав йому: «Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька». 22 Та Ісус промовив до нього: «Йди далі за мною, а мертві нехай ховають своїх мертвих».
23 Потім Ісус сів у човен, і за ним посідали його учні. 24 Пізніше море сильно розбушувалось, так що хвилі стали заливати човен, але Ісус спав. 25 Тож учні підійшли і розбудили його, кажучи: «Господи, рятуй нас, ми тонемо!» 26 Але він сказав: «Чому ви так налякалися, маловіри?» — а тоді підвівся, вгамував вітер та море, і настала велика тиша. 27 Ті ж чоловіки були вражені й говорили: «Хто це такий, що навіть вітер та море слухаються його?»
28 А коли він прибув на другий берег — у місцевість гадари́нів, йому назустріч з цвинтаря вийшли два чоловіки, опановані демонами. Вони були надзвичайно люті, тому ніхто не наважувався проходити тією дорогою. 29 Аж раптом вони закричали: «Що ти від нас хочеш*, Божий Сину? Ти прийшов нас мучити передчасно?» 30 Поодаль же паслося велике стадо свиней. 31 Тоді демони почали благати його: «Якщо виженеш нас, то пошли в те стадо свиней». 32 Він сказав їм: «Ідіть!» Вони вийшли та увійшли у свиней. І все стадо кинулося з урвища в море та потопилось у воді. 33 Тож пастухи повтікали і, прибігши до міста, розповіли про все, а також про те, що́ сталося з чоловіками, одержимими демонами. 34 Тому все місто вийшло назустріч Ісусові. І коли люди побачили його, то дуже благали покинути їхні околиці.