Івана

7 Після того Ісус ходив по Галілеї. Він не хотів іти в Юдею, бо юдеї шукали нагоди його вбити. 2 Тим часом наближалося юдейське свято Наметів. 3 Тож брати Ісуса сказали йому: «Піди в Юдею, щоб і твої учні побачили, які діла ти виконуєш, 4 адже хто хоче бути відомим, той нічого не робить потай. І якщо ти виконуєш такі діла, то вияви себе світові». 5 Його ж брати не вірили в нього. 6 Тоді Ісус промовив до них: «Для мене час ще не настав, вам же підійде будь-який час. 7 Світ не має підстав вас ненавидіти; він ненавидить мене, бо я свідчу, що його діла — злі. 8 Ідіть на свято самі, а я поки що туди не піду, оскільки для мене час ще не настав». 9 І, сказавши це, він залишився в Галілеї.

10 Потім, коли його брати вирушили на свято, він теж пішов, але так, щоб про це ніхто не знав. 11 А юдеї шукали його на святі та розпитували: «Де ж той чоловік?» 12 І люди багато говорили про нього, але потай. Одні казали: «Він — добра людина», а інші: «Ні, недобра, він просто вводить в оману народ». 13 Проте через страх перед юдеями ніхто так і не наважувався говорити про нього відкрито.

14 А коли половина свята вже минула, Ісус піднявся на гору в храм і почав навчати народ. 15 Юдеї ж дивувалися: «Звідки цей чоловік має такі знання, якщо не навчався у школах?» 16 Тоді Ісус відповів: «Те, чого я навчаю, походить не від мене, а від того, хто мене послав. 17 Якщо хтось хоче виконувати волю Бога, то він знатиме, чи ця наука від Нього, чи я говорю сам від себе. 18 Хто говорить від себе, той шукає власної слави, а хто шукає слави для того, хто його послав, той тримається правди і в ньому немає неправедності. 19 Хіба не Мойсей дав вам Закон? Проте жоден з вас не слухається Закону. Чому ж ви хочете мене вбити?» 20 Почувши це, натовп вигукнув: «Ти маєш демона! Хто хоче тебе вбити?» 21 А Ісус сказав: «Я виконав лише одне чудо, і ви всі дивуєтесь. 22 Мойсей тому і дав вам закон про обрı́зання,— хоча, по суті, він не від Мойсея, а ще від прабатьків,— і ви дотримуєтесь цього закону навіть у суботу. 23 Отже, якщо людину обрізають в суботу, аби не порушувати закону Мойсея, чому ви лютуєте через те, що в суботу я повністю зцілив чоловіка? 24 Перестаньте судити за зовнішністю, а судіть праведно».

25 Тож декотрі жителі Єрусалима говорили: «Хіба це не той чоловік, якого хочуть убити? 26 Він же відкрито розмовляє з людьми, і ніхто йому нічого не каже. А може, начальники і справді переконались, що він — Христос? 27 Та ми знаємо, звідки він родом. Коли ж прийде Христос, ніхто не буде знати, звідки він». 28 Тоді Ісус, навчаючи у храмі, голосно промовив: «Ви знаєте і мене, і звідки я родом. Та я прийшов не від себе самого, і той, хто мене послав, дійсно існує, але ви його не знаєте. 29 Я ж його знаю, бо прийшов від нього, Він сам мене послав». 30 І відтоді вони шукали нагоди його схопити, але ніхто цього не зробив, оскільки його час ще не настав. 31 Проте багато людей з народу повірили в нього і говорили: «Коли прийде Христос, хіба ж він зможе виконати більше чуд, ніж цей чоловік?»

32 А як фарисеї та старші священики почули, що́ люди говорять про Ісуса, то послали вартових, аби схопити його. 33 Тому Ісус сказав: «Я ще трохи побуду з вами, а потім піду до того, хто мене послав. 34 Ви будете мене шукати, але не знайдете, і туди, де я буду, прийти не зможете». 35 Тож юдеї почали говорити між собою: «Куди цей чоловік хоче піти, де б ми не знайшли його? Невже він збирається піти до юдеїв, розпорошених серед греків, і навчати ще й греків? 36 Що означають його слова: «Ви будете мене шукати, але не знайдете, і туди, де я буду, прийти не зможете»?»

37 Коли ж надійшов найважливіший, останній, день свята, Ісус встав і вигукнув: «Хто спраглий, нехай прийде до мене і п’є! 38 На тому, хто вірить у мене, сповняться такі слова з Писання: «З його нутра потечуть потоки живої води». 39 Він мав на увазі дух, який повинні були невдовзі отримати ті, хто повірив у нього, бо на той час вони духу ще не отримували, оскільки Ісус ще не прославився. 40 Почувши це, дехто з народу казав: «Це справді Пророк». 41 А інші говорили: «Він — Христос», хоча були й ті, що запитували: «Невже Христос прийде з Галілеї? 42 Хіба в Писанні не сказано, що Христос має бути Давидовим нащадком і походити з Віфлеєма — села, де жив Давид?» 43 Тож через Ісуса люди поділились. 44 І дехто з народу навіть хотів схопити Ісуса, але ніхто цього так і не зробив.

45 А коли вартові повернулись до старших священиків та фарисеїв, ті запитали: «Чому ви його не привели?» 46 На це вартові відповіли: «Ми ще ніколи не бачили людини, яка б говорила так, як він». 47 Фарисеї ж запитали: «Невже і вас ввели в оману? 48 Хіба не бачите, що ніхто з начальників та фарисеїв не повірив у нього? 49 А ці люди взагалі не знають Закону, вони прокляті». 50 Тоді Никоди́м, який колись таємно приходив до Ісуса і сам був фарисеєм, промовив: 51 «Хіба за нашим законом можна судити людину, якщо її спочатку не вислухають і не дізнаються, чим вона займається?» 52 Йому ж відповіли: «Ти що, теж із Галілеї? Досліди Писання і переконаєшся, що жоден пророк не має прийти з Галілеї»*.

* У декотрих рукописах (Сінайському та Ватиканському кодексах і Сінайсько-сирійському рукописі) пропущено уривок, починаючи з 53-го вірша до 8-го розділу 11-го вірша, в котрому (з невеликими змінами в різних грецьких текстах та перекладах) говориться:

53 І всі розійшлись по своїх домах.