Галатів
1 Павло, апостол, призначений не за дорученням людей і не людиною, а Ісусом Христом і Богом, Батьком, який воскресив його з мертвих. 2 Разом зі всіма братами, що зі мною, пишу до зборів Галатії.
3 Нехай буде з вами незаслужена доброта й мир від Бога, нашого Батька, і Господа Ісуса Христа. 4 Він віддав себе за наші гріхи, щоб визволити нас від теперішньої злої системи, згідно з волею нашого Бога, Батька, 5 якому належить слава на віки вічні. Амінь.
6 Я дивуюсь, що ви вже відходите від Того, хто покликав вас незаслуженою добротою Христа, і слухаєте інакшу добру новину. 7 Але насправді інакшої новини немає. Є лише ті, хто завдає вам клопотів і хоче перекрутити добру новину про Христа. 8 Та навіть якби хтось із нас або ангел з неба проголошував вам як добру новину щось на додаток до того, що́ ми вам проголошували спочатку, то нехай буде проклятий. 9 Ми вже говорили вам раніше, і я ще раз повторюю: хоч би хто вам звіщав як добру новину щось на додаток до того, чого ви навчились, нехай буде проклятий.
10 Якщо говорити про мене, то чию прихильність я намагаюся здобути: людську чи Божу? Хіба я прагну догоджати людям? Якби я все ще догоджав людям, то не був би рабом Христа. 11 Тож знайте, брати, що добра новина, яку я звіщав, не є чимось людським, 12 бо я отримав її не від людини і був навчений про неї не людиною: усе це я здобув лише завдяки об’явленню, котре дав Ісус Христос.
13 Ви, безперечно, чули, як я поводився колись, сповідуючи юдаїзм, як до нестями переслідував Божий збір, буквально спустошуючи його. 14 Я робив в юдаїзмі більший поступ, ніж інші євреї, мої ровесники, оскільки набагато ревніше обстоював батьківські традиції. 15 Але коли Богові, який дозволив мені народитися й покликав мене своєю незаслуженою добротою, стало до вподоби, 16 щоб я познайомив інші народи з його Сином, звіщаючи їм добру новину про Ісуса Христа, то я не пішов відразу радитися з тілом і кров’ю. 17 Не вирушив я також до Єрусалима,— до тих, котрі стали апостолами раніше від мене,— а подався в Аравію, після чого знову повернувся в Дамаск.
18 Тоді, через три роки, я пішов до Єрусалима, щоб зустрітися з Кифою, і пробув з ним п’ятнадцять днів. 19 Проте, окрім Якова, Господнього брата, я не бачив більше нікого з апостолів. 20 І я пишу правду, не обманюю; Бог свідок.
21 Потім я відвідав деякі місцевості в Сирії та Кілікı́ї. 22 Але збори в Юдеї, що перебувають в єдності з Христом, ніколи не бачили мене в обличчя; 23 вони лише чули від інших: «Чоловік, що раніше нас переслідував, тепер звіщає добру новину про віру, яку сам колись намагався викоренити». 24 Тож, дізнавшись про мене, вони почали прославляти Бога.