Євреїв
12 Тож оскільки довкола нас є така велика хмара свідків, скиньмо й ми всякий тягар та гріх, що може легко нас обплутати, і витривало біжімо в забігу, який нам визначено, 2 пильно придивляючись до Ісуса — Керівника, завдяки якому маємо віру, та Удосконалювача нашої віри. Заради радості, яка очікувала його, він зніс смерть на стовпі, знехтувавши ганьбою, і сів праворуч від Божого престолу. 3 І справді, глибоко роздумуйте про того, хто стійко зніс зневажливі слова грішників, якими вони самі собі шкодили. Тоді ви не втомитесь і ваші душі не знесиляться.
4 Борючись із цим гріхом, ви ще не чинили о́пору аж до крові. 5 До того ж ви зовсім забули настійне заохочення, скероване до вас як до синів: «Сину мій, не применшуй виховних заходів* Єгови й не падай духом, коли він тебе виправляє; 6 бо кого Єгова любить, того так виховує. Він навіть карає* кожного, кого приймає як сина».
7 Усе, що ви зносите, служить для вашого виховання. Бог ставиться до вас як до синів. Бо якого ж то сина батько не виховує? 8 Та коли до вас не застосовують виховних заходів, як до всіх інших, то ви насправді позашлюбні діти, а не сини. 9 Крім того, ми мали земних батьків, які нас виховували, і ми ставилися до них з повагою. Тож хіба нам не треба ще більше підкорятися Батькові, котрий дав нам духовне життя, і завдяки цьому жити? 10 Адже вони виховували нас відповідно до того, що їм здавалося правильним, причому робили це небагато днів. Коли ж виховує він, це завжди йде нам на благо, бо тоді ми можемо поділяти його святість. 11 Щоправда, жодні виховні заходи спочатку не здаються чимось радісним, а радше завдають смутку, однак пізніше навченим через них приносять мирний плід — праведність.
12 Отже, зміцніть опущені руки та ослаблі коліна 13 і продовжуйте випрямляти стежки для своїх ніг, щоб кульгаве не вивихнулось, а, навпаки, зцілилося. 14 Намагайтесь мати мир з усіма людьми, а також святість, без якої ніхто не побачить Господа. 15 Постійно зважайте, щоб ніхто з вас не втратив Божої незаслуженої доброти і щоб не з’явився жоден отруйний корінь, який міг би спричинити проблеми та багатьох опоганити. 16 Зважайте також, щоб не було серед вас ні блудників, ні тих, хто не цінує святого, подібно до Ісава, який проміняв права первородства на миску їжі. 17 Як ви знаєте, пізніше, бажаючи успадкувати благословення, Ісав отримав відмову. Бо тоді вже неможливо було нічого змінити, хоча він зі слізьми благав батька перемінити рішення.
18 Тож ви наблизились не до того, чого можна доторкнутися і що було розпалене вогнем, не до темної хмари, густої темряви й бурі 19 і не до звуку сурми чи голосу, який промовляв слова; почувши цей голос, люди благали, щоб їм вже нічого не говорили. 20 Бо їх уже достатньо налякав наказ: «А якщо тварина торкнеться гори, її треба каменувати». 21 І справді, це видовище було таким страхітливим, що Мойсей сказав: «Я боюся і тремчу». 22 Ви наблизились до гори Сіон і міста живого Бога — небесного Єрусалима — та до міріад* ангелів, 23 що зібралися разом, і до збору первонароджених, які записані на небесах, а також до Бога, Судді всіх, і до духовного життя праведних, котрих було приведено до досконалості. 24 Ви наблизились теж до Ісуса — посередника нової угоди — і до крові кроплення, яка промовляє ліпше, ніж кров Авеля.
25 Дивіться, не шукайте виправдань перед тим, хто говорить. Бо якщо не врятувалися ті, хто шукав виправдань перед чоловіком, який передавав Боже попередження на землі, то тим більше не врятуємось і ми, якщо відвернемося від того, хто говорить з небес. 26 Тоді від Його голосу здригнулася земля, тепер же Він обіцяє, кажучи: «Я ще раз затрясу — і не лише землею, а й небом». 27 Слова «ще раз» вказують на усунення того, що хитається,— речей, створених, аби залишилось непохитне. 28 Отже, знаючи, що ми отримаємо непохитне царство, перебуваймо в незаслуженій доброті, завдяки якій можемо віддано служити* Богові так, як йому до вподоби: з побожним страхом і благоговінням. 29 Бо наш Бог є також нищівним вогнем.