Матвія
20 Небесне царство можна прирівняти до одного чоловіка, господаря, який вийшов удосвіта, щоб найняти робітників у свій виноградник. 2 Домовившись з робітниками про денарій за день, він відправив їх у виноградник. 3 Пізніше він вийшов коло години третьої і побачив інших, які стояли без роботи на ринковій площі. 4 Господар і їм сказав: «Ви теж ідіть у виноградник, а я заплачу вам, скільки належить». 5 Тож вони пішли. І він вийшов ще коло години шостої, а пізніше коло дев’ятої і зробив те саме. 6 Зрештою він вийшов коло одинадцятої години і побачив ще інших, які там стояли, та й сказав: «Чому ви тут стоїте цілий день без роботи?» 7 Вони відповіли: «Бо ніхто нас не найняв». Тоді він їм сказав: «І ви йдіть у виноградник».
8 А як звечоріло, власник виноградника наказав своєму управителю: «Поклич робітників та видай їм платню — починаючи від останнього і аж до першого». 9 Коли прийшли чоловіки, які працювали з одинадцятої години, кожен з них отримав по денарію. 10 Тому як прийшли перші, то сподівалися, що отримають більше, проте і їм дали по денарію. 11 І, отримавши платню, вони почали нарікати на господаря 12 та казати: «Останні пропрацювали лише годину, а ти заплатив їм нарівні з нами. Ми ж цілісінький день трудилися і зносили спекоту!» 13 Проте у відповідь одному з них господар сказав: «Чоловіче, я нічим не скривдив тебе. Хіба ти домовлявся зі мною не про денарій? 14 Бери своє і йди. А цьому останньому я хочу дати стільки ж, скільки й тобі. 15 Хіба я не маю права робити зі своїм майном усе, що хочу? А може, ти злий* через те, що я виявив великодушність?» 16 Так останні будуть першими, а перші — останніми».
17 Збираючись вирушити до Єрусалима, Ісус покликав дванадцятьох учнів і дорогою сказав їм: 18 «Ось ми йдемо до Єрусалима, і Син людський буде відданий старшим священикам та книжникам. Вони засудять його на смерть 19 і віддадуть людям з інших народів, щоб ті насміхалися з нього, бичували його і прибили до стовпа, але на третій день він воскресне».
20 Тоді мати Зеведе́євих синів підійшла до Ісуса зі своїми синами і почала вклонятися йому та чогось просити. 21 А він запитав її: «Чого ти хочеш?» Вона ж відповіла: «Замов слово, щоб обидва ці мої сини сиділи у твоєму царстві — один праворуч від тебе, а другий ліворуч». 22 Та Ісус відказав: «Ви не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я питиму?» Вони відповіли: «Можемо». 23 На це він сказав: «Ви справді будете пити чашу мою, але хто сидітиме праворуч чи ліворуч — це залежить не від мене. Таку можливість отримують ті, для кого це приготував мій Батько».
24 Коли про це почули десятеро інших, вони обурилися на тих двох братів. 25 Але Ісус, покликавши їх до себе, сказав: «Ви знаєте, що правителі народів панують над людьми і видатні особи володарюють над ними. 26 Проте серед вас так не має бути, а, навпаки, хто хоче бути поміж вами великим, повинен стати слугою. 27 І хто з-поміж вас хоче бути першим, повинен стати рабом. 28 Подібно й Син людський прийшов не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і дати душу свою як викуп за багатьох».
29 А коли вони виходили з Єрихона, за Ісусом йшов великий натовп. 30 Аж ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почули, що Ісус проходить поряд, і почали кричати: «Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів!» 31 Та люди з натовпу суворо наказували їм мовчати, однак ті кричали ще голосніше: «Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів!» 32 Тож Ісус зупинився, покликав сліпих і запитав: «Що хочете, аби я для вас зробив?» 33 Вони сказали: «Господи, нехай розкриються наші очі». 34 Пройнявшись жалем, Ісус доторкнувся до їхніх очей, і ті відразу прозріли та пішли за ним.