Луки

12 Тим часом зібралися тисячі людей, так що аж почали тиснути одні одних. Тоді Ісус звернувся спочатку до своїх учнів: «Остерігайтеся фарисейської закваски, тобто лицемірства. 2 Бо немає нічого старанно прихованого, що не розкриється, чи таємного, що не стане відомим. 3 Тому все, що ви говорите в темряві, буде почуте при світлі, і все, що говорите пошепки у своїх кімнатах, буде проповідуватися з дахів. 4 Крім того, кажу вам, друзі мої: не бійтеся тих, хто вбиває тіло і потім уже нічого не може зробити. 5 Я виявлю вам, кого боятися: бійтеся того, хто, убивши вас, має владу кинути в геє́ну. Тож говорю вам: Його бійтесь. 6 Хіба не продають п’ятьох горобців за дві дрібні монети? І все-таки Бог жодного з них не забуває. 7 А у вас навіть волосся все на голові пораховане. Не бійтеся, ви цінніші від багатьох горобців.

8 Отже, кажу вам: хто визнає́ перед людьми свою єдність зі мною, з тим і Син людський ви́знає єдність перед Божими ангелами. 9 А хто зрікається мене перед людьми, того і я зречуся перед Божими ангелами. 10 І кожному, хто скаже слово проти Сина людського, буде прощено, а тому, хто зневажає святий дух, прощено не буде. 11 Коли ж приведуть вас і поставлять перед народними зборами, урядовцями та представниками влади, не тривожтеся, як або що відповідати на свій захист чи що говорити, 12 бо саме в ту годину святий дух навчить вас, що́ треба казати».

13 Тоді хтось з натовпу звернувся до нього: «Учителю, скажи моєму братові, аби поділився зі мною спадщиною». 14 Та Ісус відповів йому: «Чоловіче, хто призначив мене судити вас чи щось між вами ділити?» 15 Відтак він сказав їм: «Будьте обачні, остерігайтеся всілякої пожадливості, бо навіть якщо людина й має достаток, її життя не залежить від її майна». 16 Потім він навів приклад: «В одного багатого чоловіка земля рясно вродила. 17 Тож він почав міркувати собі: «Що мені робити? Я ж не маю куди зібрати свій урожай». 18 І сказав він: «Ось що зроблю: поруйную свої комори й побудую більші, зберу туди все своє збіжжя і все добро 19 та скажу своїй душі: «Душе, маєш багато добра на довгі роки. Відпочивай, їж, пий і веселися». 20 Але Бог промовив до нього: «Нерозумний, цієї ночі твою душу зажадають від тебе. Кому ж тоді дістанеться все, що ти наскладав?» 21 Так буває з тим, хто нагромаджує скарби для себе, але не є багатий у Божих очах».

22 Після цього він звернувся до учнів: «Тому кажу вам: перестаньте тривожитися за свою душу — що будете їсти, або за своє тіло — у що вдягнетесь. 23 Бо душа цінніша від поживи, а тіло — від одягу. 24 Подивіться на круків, які не сіють, не жнуть, не мають ні стодоли, ні комори, але Бог їх годує. Хіба ж ви не набагато цінніші за птахів? 25 І хто з вас своїми тривогами може продовжити власне життя бодай на лікоть? 26 Тож якщо ви не можете зробити навіть найменшого, навіщо тривожитися про все інше? 27 Поспостерігайте за тим, як ростуть лілії. Вони не трудяться і не прядуть, але кажу вам: навіть Соломон у всій своїй славі не одягався так пишно, як одна з них. 28 Отже, якщо Бог так одягає рослинку в полі, яка сьогодні росте, а завтра її вкидають до печі, то тим більше одягне він вас, маловіри! 29 Тому перестаньте шукати, що вам їсти та що пити, і перестаньте жити в непевності й тривозі, 30 бо всього того настійно шукають народи світу, але ваш Батько знає, що ви потребуєте цього. 31 Тож і далі шукайте його царство, а все це вам додасться.

32 Не лякайся, мала отаро, бо вашому Батькові було до вподоби дати вам царство. 33 Продайте своє майно і дайте милостині. Зробіть собі гаманці, які не зношуються, тобто збирайте невичерпний скарб у небесах, де злодій навіть не наблизиться і міль не поїсть. 34 Бо де ваш скарб, там буде й серце ваше.

35 Будьте підперезані, і світильники ваші хай палають. 36 Самі ж ви будьте подібні до людей, які чекають повернення свого пана з весілля, щоб, як тільки він прибуде й постукає, негайно відчинити йому. 37 Щасливі ті раби, яких пан у час свого приходу застане напоготові! Правду кажу вам: він підпережеться, посадить* їх за стіл і, підійшовши, буде їм прислуговувати. 38 І, якщо він прибуде о другій сторожі або навіть о третій та застане, що вони так роблять,— щасливі вони! 39 Також знайте, якби господарю було відомо, о котрій годині прийде злодій, він пильнував би і нікому б не дозволив влізти у свій дім. 40 Так і ви, будьте готові, бо Син людський прийде о тій годині, про котру навіть не здогадуєтесь».

41 Тоді Петро запитав: «Господи, цей приклад лише для нас чи для всіх?» 42 А Господь відповів: «Хто ж справді вірний і розсудливий управитель, якого пан призначить над своїми слугами, аби своєчасно давати їм достатньо харчу? 43 І якщо пан під час свого приходу застане, що раб так і робить, то раб цей щасливий! 44 Правду кажу вам: пан призначить його над усім своїм маєтком. 45 Але якщо той раб скаже в серці своєму: «Мій пан затримується»,— і почне бити слуг та служниць, їсти, пити й упиватись, 46 то пан цього раба прийде в день, коли той не сподівається, і о годині, котрої той не знає. Він з усією суворістю покарає його і визначить йому частку з невірними. 47 Отже, той раб, який зрозумів волю свого пана, але не приготувався і не діяв згідно з його волею, отримає багато ударів. 48 А хто через незнання робив те, що гідне покарання, той отримає мало ударів. Дійсно, кому дано багато, від того і вимагатиметься багато, і кому багато доручено, від того вимагатимуть більше, ніж звичайно.

49 Я прийшов розпалити на землі вогонь, і чого мені ще бажати, якщо він уже запалав? 50 На мене ж самого чекає ще хрещення, і як я знемагаю, поки воно завершиться! 51 Ви думаєте, я прийшов принести на землю мир? Ні, не мир, кажу вам, а розбрат. 52 Бо відтепер п’ятеро в одному домі будуть поділені: троє проти двох і двоє проти трьох. 53 Порізниться батько із сином і син з батьком, мати з дочкою і дочка з матір’ю, свекруха з невісткою і невістка зі свекрухою».

54 Потім Ісус звернувся до натовпу: «Коли на заході піднімається хмара, ви відразу говорите: «Насувається буря», і так стається. 55 А коли дме південний вітер, ви говорите: «Буде спека», і так є. 56 Лицеміри, у прикметах на небі й на землі ви добре розбираєтесь. Чому ж ви тоді не можете зрозуміти значення цього часу? 57 Чому не розсудите, що́ є праведним? 58 Коли тобі доведеться піти зі своїм противником на суд до правителя, намагайся ще в дорозі залагодити з ним суперечку, щоб він часом не потягнув тебе до судді, а суддя не передав судовому виконавцю і судовий виконавець не вкинув тебе у в’язницю. 59 Говорю тобі: ти ніколи не вийдеш звідти, поки не виплатиш усього, аж до останньої найдрібнішої монетки».