Якова
3 Нехай не багато з вас, брати мої, стає вчителями, бо знаємо, що ми, вчителі, отримаємо суворіший присуд. 2 Адже всі ми раз у раз спотикаємось. Якщо хтось не спотикається у слові, він досконалий, спроможний загнуздати все своє тіло. 3 Бо коли вкладаємо вудила в рот коневі, щоб він слухався нас, то керуємо і цілим його тілом. 4 Навіть великий корабель, який женуть люті вітри, скеровується маленьким стерном туди, куди забажає стерновий.
5 Коли ж говорити про язик, він малий орган, але сильно хвастає. Як мало вогню потрібно, щоб підпалити величезний ліс! 6 І саме таким вогнем є язик. Серед наших органів він уособлює світ неправедності, бо заплямовує все тіло та запалює коловорот життя; сам же він запалюється від геє́ни. 7 Бо всіляких звірів, птахів, плазунів, морських істот можна приборкати, що люди й роблять. 8 Та язик приборкати не може ніхто із людей. Він — нестримне зло, повне смертоносної отрути. 9 Ним ми благословляємо Єгову, Батька, і ним же проклинаємо людей, які створені «на Божу подобу». 10 З тих самих уст виходять благословення і прокляття.
Не добре, брати мої, щоб таке продовжувалось. 11 Чи б’є з того самого джерела прісна і гірка вода? 12 Брати мої, хіба може фігове дерево приносити оливки, а виноградна лоза — фіги? Так само й солона вода не може перетворитися на прісну.
13 Хто серед вас мудрий і має розуміння? Нехай своєю доброю поведінкою покаже, якими насправді є його вчинки, і зробить це з лагідністю, котра властива мудрості. 14 Але якщо ви маєте в серці гірку заздрість і дух суперництва, то не хвастайте і не обманюйте, діючи всупереч правді. 15 Це не та мудрість, яка походить згори, а земна, плотська, демонічна. 16 Бо де заздрощі й дух суперництва, там безлад і всяка підлість.
17 А мудрість, що згори, передусім чиста, потім мирна, поміркована, готова слухатися, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелицемірна. 18 Крім того, насіння плоду праведності сіється за мирних умов на благо тим, хто творить мир.