2 Петра
3 Любі, пишу до вас ось уже другого листа. У ньому, як і в першому, нагадуванням пробуджую в вас здатність ясно мислити, 2 аби ви пам’ятали сказане раніше святими пророками, а також заповідь Господа й Спасителя, передану через ваших апостолів. 3 Бо перш за все ви знаєте, що в останні дні прийдуть насмішники зі своїми насмішками; вони будуть поводитися відповідно до своїх прагнень 4 і говоритимуть: «Де його обіцяна присутність? Адже з того часу, як наші прабатьки поснули сном смерті, усе залишається так само, як було від початку творіння».
5 Вони просто не хочуть зважати на те, що в давнину вже були небеса і земля, котра за словом Бога виступала суцільною масою з-посеред вод, 6 якими і був знищений тодішній світ, коли був затоплений водою. 7 А теперішні небеса і земля, згідно з тим самим словом, призначені для вогню та зберігаються на день суду й знищення безбожних людей.
8 Однак, любі, нехай не проходить повз вашу увагу те, що для Єгови один день — як тисяча років, а тисяча років — як один день. 9 Єгова не зволікає з виконанням своєї обітниці, як декотрі вважають, а виявляє до вас терпіння, бо не хоче, щоб хтось був знищений, але щоб усі прийшли до каяття. 10 Проте день Єгови прийде, як злодій, коли небеса проминуть зі свистом, а найдрібніші частинки розтопляться від великого жару, земля ж і всі діла на ній будуть розкриті.
11 Якщо все це так розтопиться, то, коли говорити про святу поведінку та побожну відданість, якими повинні бути ви, 12 чекаючи приходу дня* Єгови і твердо пам’ятаючи про нього! Тоді розпалені небеса розтопляться, а найдрібніші частинки, розжарившись, розплавляться. 13 Але ми за його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність.
14 Отже, любі, оскільки ви чекаєте цього, робіть усе можливе, щоб він зрештою знайшов вас незаплямованими, бездоганними та в мирі. 15 А терпеливість нашого Господа вважайте за спасіння, як і писав вам наш улюблений брат Павло за даною йому мудрістю, 16 про що він говорить також у всіх своїх листах. Однак у них є важкозрозумілі місця, котрі невчені та нестійкі люди перекручують — як і решту Писань — собі ж на загибель.
17 Отже, любі, оскільки ви знаєте про все це наперед, стережіться, щоб вас, як і цих людей, не звели на манівці ті, хто зневажає закон, і щоб ви не втратили стійкості. 18 Натомість продовжуйте зростати в незаслуженій доброті нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа, і знанні про нього. Нехай йому належить слава як тепер, так і по віки вічні.