Римлян
2 Отже, людино, якщо судиш когось, то немає тобі виправдання, хоч би ким ти була. Бо коли судиш іншого, то засуджуєш себе, оскільки робиш те саме, що й він. 2 А ми знаємо, що Божий суд, який узгоджується з правдою, скерований проти тих, хто займається таким.
3 Людино, невже ти думаєш, що, судячи інших за те, чим займаєшся сама, уникнеш Божого суду? 4 Чи, може, ти просто нехтуєш багатством Божої доброти, терпимості та довготерпіння, бо не знаєш, що Бог через свою добрість хоче привести тебе до покаяння? 5 Власною впертістю і нерозкаяним серцем ти наклика́єш на себе лють, яку Бог виллє в день гніву, коли виконає свій праведний суд. 6 Тоді він дасть кожному за його вчинками: 7 нагородить вічним життям тих, хто, витривало виконуючи добрі діла, шукає слави, честі й нетління, 8 а на тих, хто виявляє дух суперництва і, замість того, щоб коритися правді, кориться неправедності, він зіллє лютість і гнів, 9 лихо і страждання. Усе це чекає кожну людину*, яка чинить зло,— спочатку юдея, а потім грека. 10 Той же, хто чинить добро, отримає славу, честь і мир — спочатку юдей, а потім грек. 11 Адже Бог до всіх ставиться однаково.
12 Наприклад, усі, хто згрішив без закону, без закону й загинуть, а всі, хто згрішив під законом, за законом будуть суджені. 13 І оскільки в Божих очах праведні не слухачі, а виконавці закону, то саме вони будуть визнані праведними. 14 Коли ж люди з інших народів, які не мають закону, з природи виконують те, чого вимагає закон, то вони, хоча й без закону, є законом самі для себе. 15 Власне вони показують, що суть закону написана в їхніх серцях, і водночас їхнє сумління свідчить разом з ними — тоді їхні думки звинувачують їх або ж виправдовують. 16 Усе це станеться в день, коли Бог через Христа Ісуса судитиме таємні справи людей згідно з доброю новиною, яку я звіщаю.
17 Тож якщо ти називаєшся юдеєм, спираєшся на закон, гордишся Богом, 18 знаєш його волю і віддаєш перевагу всьому, що має неперевершену цінність, бо тебе навчено* Закону, 19 і якщо ти переконаний, що є провідником сліпих, світлом для тих, хто перебуває в темряві, 20 що ти виховуєш нерозумних, навчаєш немовлят і володієш основами знання та правди, які містяться в Законі... 21 Чому ж, навчаючи іншого, ти не навчаєш самого себе? Чому проповідуєш: «Не кради», а сам крадеш? 22 Чому говориш: «Не чини перелюбу», а сам чиниш перелюб? Чому, гидуючи ідолами, ти грабуєш храми? 23 Хіба, пишаючись законом, ти не знеславляєш Бога тим, що переступаєш Закон? 24 Адже написано: «Через вас зневажається Боже ім’я серед інших народів».
25 Обрı́зання, по суті, корисне тільки тоді, коли ти виконуєш закон, а якщо переступаєш закон, твоє обрı́зання стає необрı́занням. 26 Отже, якщо необрізаний дотримується праведних вимог Закону, то чи ж не буде його необрı́зання вважатися обрı́занням? 27 Тож необрізаний від народження, виконуючи Закон, судитиме тебе — того, хто, маючи писаний звід законів та обрı́зання, переступає закон. 28 Бо справжній юдей не той, хто є ним ззовні, і справжнє обрı́зання не те, що ззовні, на тілі. 29 Справжній юдей — це той, хто є ним усередині, і його обрı́зання виконане на серці за допомогою духу, а не завдяки писаному зводу законів. Такий має похвалу не від людей, а від Бога.