Марка
3 Коли він знову увійшов до синагоги, там був чоловік із сухою рукою. 2 Тож фарисеї, щоб звинуватити Ісуса, уважно спостерігали, чи він зцілить його в суботу. 3 Він же сказав сухорукому: «Встань і вийди на середину», 4 а тоді звернувся до них: «Що Закон дозволяє робити в суботу: добре чи погане, врятувати чиюсь душу чи погубити?» Та вони мовчали. 5 Подивившись на них з обуренням, Ісус до глибини душі засмутився через несприйнятливість їхніх сердець і промовив чоловікові: «Простягни руку». Той простяг — і рука його знову стала здоровою. 6 Побачивши це, фарисеї вийшли і відразу почали змовлятися з прибічниками Ірода, щоб погубити Ісуса.
7 Ісус же разом з учнями залишив те місце і пішов до моря, а за ним — величезний натовп з Галілеї та Юдеї. 8 Коли в Єрусалимі та Ідуме́ї, а також за Йорданом та в околицях Тира й Сидона дізналися, скільки всього він робить, то навіть звідти прийшло дуже багато людей. 9 Тоді Ісус сказав учням постійно мати напоготові невеликий човен, щоб весь той натовп не тіснив його. 10 Адже, оскільки він зцілив багатьох, усі тяжкохворі припадали до нього, щоб доторкнутися. 11 Навіть нечисті духи, коли тільки бачили його, падали перед ним і вигукували: «Ти — Син Божий!» 12 Та він багато разів забороняв їм говорити, хто він.
13 Потім він піднявся на гору й покликав тих, кого хотів узяти з собою, і вони пішли до нього. 14 Тоді він вибрав дванадцятьох чоловіків і назвав цю групу «апостолами». Вони повинні були постійно ходити з ним, а він мав посилати їх проповідувати, 15 наділивши перед тим владою виганяти демонів.
16 До цієї групи з дванадцятьох увійшли Си́мон, котрого він також назвав Петром, 17 Яків, Зеведе́їв син, та Іван, брат Якова (цих двох він ще назвав Воанерге́с, що означає «сини грому»), 18 Андрій, Пилип, Варфоломı́й, Матвій, Хома, Яків, Алфе́їв син, Тадей, Си́мон Кананı́т 19 та Юда Іскаріот, який пізніше його зрадив.
І ввійшов він до одного дому. 20 Але знову зібрався такий великий натовп, що вони навіть не могли поїсти. 21 Коли ж його родичі почули про все це, то пішли його забрати, бо говорили: «Він зійшов з розуму». 22 А книжники, що прийшли з Єрусалима, казали: «Він має Вельзеву́ла і виганяє демонів за допомогою правителя демонів». 23 Тому, покликавши їх, Ісус завів з ними розмову і почав з таких прикладів: «Як Сатана може виганяти Сатану? 24 Коли в царстві виникає поділення, воно вже не може встояти. 25 І, якщо в домі виникає поділення, він також уже не встоїть. 26 Тож якщо Сатана повстав проти себе і в ньому самому виникло поділення, то й він не встоїть, йому прийде кінець. 27 Також жодна людина, ввійшовши в дім силача, не зможе пограбувати його добро, якщо спочатку не зв’яже самого силача, і лише тоді зможе пограбувати дім. 28 Правду кажу вам: усе проститься синам людським, хоч би якими гріхами й блюзнірством вони зневажали Бога. 29 Проте якщо хтось зневажає святий дух, той прощення не отримає повіки; на ньому тяжіє вічний гріх». 30 Ісус сказав це тому, що вони говорили: «Він має нечистого духа».
31 Потім прийшли мати та брати Ісуса і попросили покликати його, а самі залишилися надворі. 32 У той час довкола нього сиділо чимало людей, тож йому сказали: «Там твоя мати з братами твоїми, вони шукають тебе». 33 На це він відказав: «Хто моя мати і брати мої?» 34 І тоді, поглянувши на тих, хто сидів довкола, промовив: «Ось моя мати і брати мої! 35 Кожен, хто виконує волю Бога, є мені братом, і сестрою, і матір’ю».