Об’явлення
11 Після того я отримав очеретину завдовжки з палицю, і він сказав мені: «Встань, виміряй святиню Божого храму, жертовник і тих, хто там поклоняється. 2 А двір, що лежить за святинею храму, облиш та не вимірюй, бо відданий він іншим народам. Вони топтатимуть святе місто сорок два місяці. 3 І я накажу своїм двом свідкам упродовж тисячі двохсот шістдесяти днів пророкувати, будучи одягненими у верету». 4 Ті свідки символічно зображені двома оливковими деревами й двома світильниками і стоять перед Господом землі.
5 Коли ж хтось захоче скривдити свідків, з їхніх уст вийде вогонь та пожере їхніх ворогів. І справді, коли хтось захоче завдати їм шкоди, то саме так буде вбитий. 6 Вони мають владу замкнути небо, аби в дні їхнього пророкування не падав дощ. Крім того, вони мають владу над водами — перетворювати їх у кров і вражати землю усілякими карами, коли тільки захочуть.
7 Після того як вони закінчать свідчити, дикий звір, що виходить з безодні, розпочне з ними війну, переможе їх і вб’є. 8 Їхні трупи лежатимуть на головній вулиці великого міста, яке в духовному розумінні називається Содом і Єгипет — саме там, де також прибили до стовпа їхнього Господа. 9 Тоді люди з народів, племен, мов і націй будуть дивитися на їхні трупи три з половиною дні й не дозволять покласти їх у гробницю. 10 А мешканці землі радітимуть і тішитимуться з приводу їхньої смерті, і посилатимуть одні одним дарунки, бо ті два пророки їх мучили.
11 Проте через три з половиною дні в них увійшов дух життя від Бога, і вони встали на ноги. І великий страх огорнув тих, хто це бачив. 12 Потім два пророки почули, як гучний голос з неба промовив до них: «Підніміться сюди». Тож вони піднялися в хмарі до неба на очах своїх ворогів. 13 Тієї години вдарив великий землетрус і десята частина міста впала. Від землетрусу загинуло сім тисяч осіб, а решта налякалась і віддала славу Богові небес.
14 Друге горе минуло. Скоро прийде третє.
15 Після того засурмив сьомий ангел. І в небі пролунали гучні голоси: «Царство світу стало царством нашого Господа та Христа його, і Він царюватиме повік-віки».
16 Тоді двадцять чотири старійшини, які сиділи на престолах перед Богом, попадали ниць та поклонились Богові, 17 говорячи: «Дякуємо тобі, Єгово Боже, Всемогутній, який є і який був, бо ти взяв у руки свою велику владу й почав царювати. 18 Але народи розгнівались, і прийшов час твого гніву, а також настав визначений час судити мертвих і дати нагороду твоїм рабам, пророкам, і святим, і тим, хто боїться твого імені, малим і великим, та знищити тих, хто нищить землю».
19 Опісля святиня Божого храму, що в небі, розкрилась і в ній стало видно ковчег його угоди. Тоді спалахнули блискавки, почулися голоси, вдарили громи, стався землетрус і посипав великий град.