2 Коринфян
4 Тож, оскільки нам, згідно з виявленим милосердям, доручено таке служіння, ми не падаємо духом. 2 Більш того, ми відкинули таємні вчинки, яких можна лише соромитись. Ми не вдаємося до підступності та не розбавляємо Божого слова, натомість, виявляючи правду, даємо можливість кожній людині* побачити наш добрий приклад, і Бог цьому свідок. 3 Але якщо добра новина, яку звіщаємо, і закрита покривалом, то лише для тих, хто йде шляхом знищення,— 4 для невіруючих, котрим бог цієї системи засліпив розуми, щоб для них не засяяло світло славної доброї новини про Христа, який є образом Бога. 5 Коли ж говорити про нас, то ми проповідуємо не про себе, а про те, що Христос Ісус — це Господь, а ми — раби, які служать вам задля Ісуса. 6 І сам Бог, який сказав: «Нехай з темряви засяє світло», осяяв наші серця і освітив їх, віддзеркаливши через лице Христа славне знання про себе.
7 Проте скарб цей ми маємо в посудинах глиняних, аби було чітко видно, що ми отримали силу, яка перевершує людську,— силу, що походить від Бога, а не від нас. 8 В усьому нас утискають, але ми не загнані в кут; ми розгублені, але не залишені у безвиході. 9 Нас переслідують, але ми не кинуті напризволяще; ми повалені, але не знищені. 10 Завжди, подібно як це було з Ісусом, ми* скрізь стикаємось зі смертельною загрозою з боку інших. А все це для того, щоб і життя Ісуса так само виявилося в наших тілах. 11 Бо заради Ісуса нас, живих, знову й знову віддають на смерть, щоб і життя його виявилося в наших смертних тілах. 12 Отже, в нас діє смерть, а в вас — життя.
13 Крім того, оскільки ми маємо такий же дух віри, про який написано: «Я вірив, тому й говорив», ми також віримо, тому й говоримо. 14 І притому знаємо, що той, хто воскресив Ісуса, воскресить з Ісусом і нас та поставить разом з вами перед собою. 15 Бо все це ради вас, аби щедра незаслужена доброта могла виявитися ще рясніше, оскільки багато людей складатимуть Богові подяки і цим будуть нести Богові славу.
16 Тож ми не падаємо духом. І навіть якщо наше фізичне тіло нищиться, наша внутрішня людина день у день обновлюється. 17 Бо, хоча ми і зносимо страждання, вони короткочасні і легкі, а до того ж приносять нам дедалі більшу славу — славу, яка триватиме вічно. 18 Ми ж тим часом зосереджуємо погляд не на видимому, а на невидимому, бо видиме скороминуще, а невидиме — вічне.