Матвія
6 Будьте обережні: не виставляйте своєї праведності напоказ, щоб люди на вас дивилися, бо тоді не отримаєте нагороди від небесного Батька. 2 Тому, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб вихваляли їх люди. Правду кажу вам: вони вже отримали свою нагороду сповна. 3 Коли ж ти даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить права, 4 аби твоя милостиня була непомітною для сторонніх очей; тоді винагородить тебе Батько, який непомітно спостерігає за всім.
5 Також, коли молитесь, не будьте як лицеміри, котрі люблять молитися, стоячи в синагогах та на розі головних вулиць, щоб їх бачили люди. Правду кажу вам: вони вже отримали свою нагороду сповна. 6 Ти ж, коли молишся, увійди до своєї кімнати і, зачинивши за собою двері, помолися до Батька, якого не видно, і Батько, що непомітно спостерігає за всім, винагородить тебе. 7 А молячись, не повторюйте одне і те ж, як люди з інших народів, бо вони думають, що будуть вислухані за своє багатослів’я. 8 Тож не уподібнюйтесь до них, адже Бог, ваш Батько, знає, що́ вам потрібно, ще до того, як ви попросите в нього.
9 Ви ж моліться так:
«Батьку наш*, що на небесах, нехай освячується твоє ім’я. 10 Нехай прийде твоє царство. Нехай виконується твоя воля як на небі, так і на землі. 11 Дай нам сьогодні хліба на цей день 12 та прости нам борги, як і ми простили своїм боржникам. 13 І не допусти, щоб ми піддалися спокусі, але визволи від Злого».
14 Бо якщо ви будете прощати людям їхні проступки, то й ваш небесний Батько прощатиме вам, 15 а якщо не будете прощати людям їхні проступки, то й Батько не простить ваших.
16 Відтепер же, коли постите, не удавайте із себе сумних, як це роблять лицеміри, бо вони напускають на себе вигляд мучеників, аби люди бачили, що вони постять. Правду кажу вам: вони вже отримали свою нагороду сповна. 17 Ти ж, коли постиш, помасти собі голову та вмий лице, 18 щоб твій піст бачили не люди, а Батько твій, якого не видно. Тоді Батько, який непомітно спостерігає за всім, винагородить тебе.
19 Перестаньте складати собі скарби на землі, де нищить їх міль та іржа і де злодії вломлюються та крадуть. 20 Натомість складайте собі скарби на небі, де їх не нищить ані міль, ані іржа і де злодії не вламуються й не крадуть. 21 Бо де скарб твій, там буде і серце твоє.
22 Око — це світильник тіла. Отже, якщо око твоє зосереджене на чомусь одному*, то й усе тіло твоє буде ясне; 23 проте якщо твоє око зосереджене на тому, що зле*, то й усе тіло буде темне. Коли ж світло, що в тобі, насправді є темрявою, то яка ж велика ця темрява!
24 Ніхто не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він буде любити й горнутися до нього, то іншого він обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і Багатства».
25 Тому говорю вам: перестаньте тривожитись про свої душі — що вам їсти чи що пити, і про свої тіла — у що одягатися. Хіба душа не цінніша від поживи, а тіло — від одягу? 26 Поспостерігайте уважно за птахами небесними: вони не сіють, не жнуть, не збирають у комори, але ваш небесний Батько їх годує. Хіба ви не цінніші від них? 27 Хто з вас тривогою може продовжити собі життя хоча б на лікоть? 28 І чому тривожитеся про одяг? Навчіться з того, як ростуть польові лілії: вони не трудяться і не прядуть, 29 але говорю вам, що навіть Соломон у всій своїй славі не наряджався так, як котрась із них. 30 Тож якщо Бог так одягає рослинку в полі, яка сьогодні є, а завтра буде вкинена в піч, то чи ж не одягне він вас, маловіри? 31 Тому ніколи не тривожтеся і не кажіть: «Що нам їсти?» або «Що пити?» або «У що одягатися?» 32 Бо за всім цим постійно женуться інші народи. Але ваш небесний Батько знає, що ви всього цього потребуєте.
33 Отже, і далі шукайте найперше царства і Божої праведності, а все те інше вам додасться. 34 Тому ніколи не тривожтеся про завтра, бо завтрашній день принесе свої тривоги. Кожен день має досить своїх клопотів.