Івана
17 Сказавши все це, Ісус підвів очі до неба й промовив: «Батьку, час настав; прослав свого сина, щоб і син прославив тебе, 2 бо ти дав йому владу над кожним тілом, аби він дав вічне життя всім тим, кого ти йому дарував. 3 А щоб отримати вічне життя, потрібно пізнавати тебе, єдиного правдивого Бога, і посланого тобою Ісуса Христа. 4 Я прославив тебе на землі, бо завершив працю, яку ти мені доручив. 5 Тож тепер, Батьку, прослав мене: дозволь мені бути біля тебе і мати ту славу, яку я мав, коли ще був з тобою — до створення світу.
6 Я виявив твоє ім’я людям, яких ти дав мені зі світу. Вони були твоїми, і ти дарував їх мені, а вони виконали твоє слово. 7 Тепер вони знають: усе, що ти дав мені,— від тебе, 8 бо я передав їм слова, які ти мені дав, а вони прийняли їх та справді зрозуміли, що я прийшов від тебе, і повірили, що ти послав мене. 9 Тож за них я і прошу; прошу не за світ, а за тих, кого ти дав мені, тому що вони твої. 10 Все моє — це твоє, а твоє — це моє, і я прославився серед них.
11 Я вже не перебуваю у світі, та вони ще у світі, я ж іду до тебе. Святий Батьку, оберігай їх заради твого імені, яке ти мені дав, щоб вони, як і ми, були одне. 12 Коли я був з ними, то оберігав їх заради твого імені, яке ти мені дав. І я їх зберіг: жоден з них не загинув, окрім сина загибелі, щоб виконалось сказане в Писанні. 13 А тепер я йду до тебе і кажу все це, поки я ще у світі, щоб вони могли сповна відчувати ту ж радість, яку маю я. 14 Я передав їм твоє слово, але цей світ їх зненавидів, бо вони, як і я, не належать світу.
15 Не прошу тебе забрати їх зі світу, а лише прошу оберігати від Злого. 16 Вони, як і я, не належать світу. 17 Освяти їх правдою; твоє слово — це правда. 18 Як ти послав у світ мене, так і я послав у світ їх. 19 І я освячуюся заради них, щоб вони теж були освячені правдою.
20 Та прошу не лише за них, а й за тих, хто повірить у мене завдяки їхньому слову, 21 щоб усі вони були одне: як ти, Батьку, перебуваєш в єдності зі мною, а я — в єдності з тобою, так нехай і вони будуть в єдності з нами. Тоді світ повірить, що мене послав ти. 22 Крім того, я дав їм славу, яку отримав від тебе, щоб вони, як і ми, були одне. 23 Я перебуваю в єдності з ними, а ти — в єдності зі мною, аби вони досягли досконалої єдності і завдяки цьому світ зрозумів, що мене послав ти і що ти полюбив їх так само, як мене. 24 Батьку, хочу попросити тебе за тих, кого ти дав мені: хочу, щоб вони були там, де я. Тоді вони побачать славу, яку я отримав від тебе, бо ти полюбив мене ще перед заснуванням світу. 25 Праведний Батьку, світ тебе не пізнав, але я пізнав тебе, і вони зрозуміли, що мене послав ти. 26 Я виявив їм твоє ім’я і далі виявлятиму, щоб вони мали любов, якою ти мене полюбив, і щоб я перебував в єдності з ними».