Івана
1 На початку було* Слово, і Слово було з Богом, і Слово було богом. 2 Воно було з Богом на початку. 3 Усе з’явилося через нього, і без нього ніщо не з’явилось.
А те, що з’явилося 4 через нього,— було життя. І життя було світлом для людей. 5 Світло сяє у темряві, але темряві його не перемогти.
6 І з’явився чоловік, Божий посланець, якого звали Іван. 7 Він прийшов засвідчити про світло, щоб через нього всілякі люди повірили. 8 Сам Іван не був світлом, але мав свідчити про нього.
9 Правдиве світло, яке освітлює всіляких людей, ще мало прийти у світ. 10 Він* був у світі, і цей світ з’явився через нього, але світ його не пізнав. 11 Він прийшов до своїх, але вони його не прийняли. 12 Усім же, хто його прийняв, він дав право стати Божими дітьми, оскільки вони вірили в його ім’я. 13 І народились вони не від людських батьків, не за тілесним бажанням, тобто за бажанням батьків, а за волею Бога.
14 Отже, Слово стало тілом та перебувало серед нас. Ми бачили його славу — славу, яку має від батька єдинородний син. Він був сповнений незаслуженої доброти і правди. 15 (Іван свідчив про нього та вигукував: «Той, хто йде за мною, випередив мене, бо існував ще до мене!» Саме Іван сказав ці слова). 16 І, оскільки він був наділений усім цим сповна, ми також постійно відчували на собі незаслужену доброту. 17 Бо Закон був даний через Мойсея, а незаслужена доброта і правда прийшли завдяки Ісусу Христу. 18 Ніхто з людей Бога ніколи не бачив, та єдинородний бог, який перебуває при лоні Батька, розказав, яким він є.
19 Ось яке свідчення дав Іван, коли юдеї послали з Єрусалима священиків та левитів, щоб ті запитали його: «Хто ти?» 20 Він не ухилявся від відповіді, а відверто визнав: «Я — не Христос». 21 Тож вони запитали: «Тоді хто ти? Ілля?» Він відповів: «Ні».— «А може, ти Пророк?» Він заперечив: «Ні». 22 Вони знову запитали: «То хто ж ти такий? Скажи нам, щоб ми передали твої слова людям, котрі нас послали. Що ти можеш про себе сказати?» 23 Він відповів: «Як сказав пророк Ісая, я голос того, хто вигукує в пустелі: «Вирівняйте дорогу для Єгови!» 24 А тих людей послали фарисеї. 25 Тож вони розпитували його далі: «Якщо ти не Христос, не Ілля і не Пророк, чому ж тоді хрестиш людей?» 26 На це Іван їм відповів: «Я хрещу у воді. Та серед вас стоїть той, кого ви не знаєте; 27 він іде за мною, однак я негідний навіть розв’язати ремінця його сандалії». 28 Усе це трапилось у Віфанı́ї за Йорданом, де хрестив Іван.
29 Наступного дня, коли Іван побачив, що до нього йде Ісус, він вигукнув: «Дивіться, ось Агнець Божий, який покінчить з гріхом світу! 30 Це той, про кого я говорив: за мною йде чоловік, який мене випередив, бо існував ще до мене. 31 Я сам його не знав, але я прийшов хрестити у воді, аби він був виявлений Ізраїлю». 32 Крім того, Іван свідчив: «Я бачив, як з неба, немов голуб, зійшов дух і залишився на ньому. 33 Я його не знав, але Той, хто послав мене хрестити у воді, сказав: «На кого зійде дух та залишиться на ньому, той і хреститиме святим духом». 34 І я бачив це та засвідчив, що він — Син Божий».
35 І ще наступного дня Іван стояв з двома своїми учнями. 36 Коли він побачив, що йде Ісус, то вигукнув: «Ось Агнець Божий!» 37 Почувши це, ті двоє учні пішли за Ісусом. 38 Тоді Ісус обернувся і, помітивши, що вони йдуть за ним, запитав: «Кого ви шукаєте?» Вони відказали: «Раббı́ (що в перекладі означає «Учитель»), де ти зупинився?» 39 Він промовив: «Ходіть і подивіться». Тож вони пішли туди, де він зупинився, і того дня залишилися з ним. Була тоді приблизно десята година*. 40 А одним з тих двох, що почули Іванові слова та пішли за Ісусом, був Андрій, брат Си́мона Петра. 41 Отже, перше, що він зробив,— це знайшов свого брата, Си́мона, і сказав йому: «Ми знайшли Месı́ю» (що в перекладі означає «Христос»), 42 а потім відвів його до Ісуса. Коли ж Ісус побачив його, то промовив: «Ти — Си́мон, Іванів син. Відтепер ти будеш називатися «Ки́фою» (що грецькою перекладається як «Петро»*).
43 Ще наступного дня Ісус захотів вирушити в Галілею. І, знайшовши Пилипа, він сказав: «Будь моїм учнем і йди за мною». 44 Сам Пилип був родом з Віфсаї́ди, рідного міста Андрія та Петра. 45 Пилип же знайшов Натанаї́ла та промовив: «Ми знайшли того, про кого писав Мойсей у Законі, а також Пророки,— Ісуса з Назаре́та, Йосипового сина». 46 На це Натанаї́л сказав: «Хіба з Назаре́та може бути щось добре?» А Пилип відповів: «Ходи і сам подивись». 47 Коли ж Ісус побачив Натанаї́ла, який ішов до нього, то сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає обману». 48 Натанаї́л запитав: «Звідки ти мене знаєш?» А Ісус відповів: «Я бачив тебе ще до того, як тебе покликав Пилип, коли ти був під фіговим деревом». 49 Тоді Натанаї́л сказав: «Учителю, ти — Син Божий, Цар Ізраїля». 50 Ісус же промовив: «Ти повірив, бо я сказав, що бачив тебе під фіговим деревом? Ти побачиш набагато більше». 51 Потім Ісус сказав: «Щиру правду кажу вам: ви побачите розкрите небо та Божих ангелів, що піднімаються і спускаються до Сина людського».