1 Коринфян
2 Брати, коли я прийшов до вас, то, звіщаючи вам священну таємницю Бога, я не намагався вразити вас своєю мовою чи мудрістю, 2 бо вирішив, що звертатиму вашу увагу тільки на Ісуса Христа, і то прибитого до стовпа. 3 До того ж я прийшов до вас слабий, зі страхом і сильним трепетом. 4 І коли я говорив та проповідував, то не вживав переконливих і мудрих слів. Доказом правдивості моїх слів був дух Бога і його сила, 5 щоб ваша віра ґрунтувалася не на людській мудрості, а на Божій силі.
6 Однак зі зрілими ми говоримо про мудрість, але не про мудрість цієї системи чи її правителів, чий кінець уже близько. 7 Ми говоримо про мудрість Божу, що виявляється у священній таємниці, мудрість приховану — про те, що́ Бог вирішив зробити для нашої слави ще до заснування світових систем. 8 Цю мудрість не пізнав жоден з правителів цієї системи, бо якби вони пізнали її, то не прибили б до стовпа нашого прославленого Господа. 9 Адже написано: «Око не бачило, вухо не чуло, і в серці людському не зароджувалась думка про те, що́ Бог приготував для людей, котрі люблять його». 10 Нам же Бог виявив це через свій дух, бо дух досліджує все, навіть Божі глибини.
11 Бо хто з людей знає, що́ є в людині, як не її дух? Так само ніхто не пізнав, що́ є в Богові, окрім духу Бога. 12 Ми ж отримали не дух світу, а дух, котрий походить від Бога. І Бог дав нам його, аби ми могли розуміти все те, чим він нас великодушно обдарував. 13 Про це ми ще й говоримо, причому не словами, яких навчає людська мудрість, а словами, яких навчає нас дух, бо пояснюємо духовні речі духовними словами.
14 А фізична людина не сприймає речей, що від Божого духу, бо для неї вони — безглуздя; і вона не може пізнати їх, тому що про них потрібно судити з духовного погляду. 15 Натомість духовна людина має свої судження про все, а про неї не судить ніхто. 16 Бо «хто пізнав розум Єгови і міг би повчати його?» Ми ж маємо розум Христів.