Об’явлення

4 Після того я глянув і побачив у небі відчинені двері. І голос, який я чув на самому початку і який був подібний до звуку сурми, промовив до мене: «Підіймися сюди, і я покажу тобі, що́ має статись». 2 Відразу під дією духу я побачив у небі престол, а на престолі хтось сидів. 3 Той, хто сидів, був подібний до каменя яшми і дорогоцінного червоного каменя; довкола ж престолу сяяла веселка, що нагадувала смарагд.

4 Також довкола престолу було ще двадцять чотири престоли. На них сиділи двадцять чотири старійшини, одягнуті в білі шати, а на їхніх головах я побачив золоті корони. 5 Від престолу виходили блискавки, голоси та громи. Перед престолом горіли сім вогненних світильників, які представляють сім духів Божих. 6 А ще перед престолом було ніби скляне море, подібне до кришталю.

Посеред престолу та довкола нього я побачив чотири живі істоти, які мали безліч очей спереду та ззаду. 7 Перша жива істота була подібна до лева, друга — до молодого бика, третя мала обличчя, як у людини, а четверта нагадувала орла в польоті. 8 У кожної з чотирьох живих істот було по шість крил, які всюди — навколо та знизу — мали очі. Ці істоти без упину, день і ніч, говорили: «Святий, святий, святий Єгова Бог, Всемогутній, який був, є і має прийти».

9 Щоразу, коли живі істоти віддавали славу, честь і подяку Тому, хто сидить на престолі й живе повік-віки, 10 двадцять чотири старійшини падали ниць перед Тим, хто сидить на престолі й живе повік-віки, і поклонялися йому. Вони кидали свої корони перед престолом, кажучи: 11 «Єгово, Боже наш, достойний ти слави, честі й сили, бо ти все створив і з твоєї волі все існує та створене».