Євангеліє від Матвія
16 Там підійшли до нього фарисеї та садукеї і, прагнучи його випробувати, попросили показати їм знак з неба.+ 2 Він же сказав: «Коли вечоріє, ви говорите: “Буде ясна погода, бо небо вогняно-червоне”, 3 а вранці кажете: “Сьогодні буде холодно і йтиме дощ, бо небо вогняно-червоне, але похмуре”. Прикмети на небі ви вмієте тлумачити, проте ознаки цього часу витлумачити не можете. 4 Неправедне і перелюбне* покоління постійно шукає знак, але не отримає жодного,+ крім знаку, даного через пророка Йо́ну».+ Покинувши їх, він пішов геть.
5 А учні переправились на інший берег, однак забули взяти з собою хліб.+ 6 Ісус сказав їм: «Дивіться, остерігайтеся фарисейської і садукейської закваски».+ 7 Та вони почали говорити між собою: «Ми не взяли ані хлібини». 8 Знаючи це, Ісус промовив: «Маловіри, чому ви говорите між собою про те, що не маєте хліба? 9 Невже ви й досі не розумієте? Не пам’ятаєте, як п’ятьма хлібинами наїлися 5000 і скільки потім кошиків зібрали?+ 10 Або як сімома хлібинами наїлись 4000 і скільки великих кошиків* ви зібрали?+ 11 Як же не розумієте, що я говорив вам не про хліб? Остерігайтеся фарисейської і садукейської закваски».+ 12 Аж тоді вони збагнули, що він казав остерігатися не хлібної закваски, а вчення фарисеїв і садукеїв.
13 Прийшовши в околиці Кеса́рії Філіппової, Ісус запитав своїх учнів: «Що люди говорять про Сина людського? Хто він такий?»+ 14 Вони ж відповіли: «Декотрі кажуть, що ти Іван Хреститель,+ інші — Ілля,+ а ще інші — Єремı́я або один з пророків». 15 Тоді він сказав: «А ви, що ви думаєте? Хто я такий?» 16 Си́мон Петро відповів: «Ти — Христос,+ Син живого Бога».+ 17 На це Ісус сказав: «Щасливий ти, Си́моне, сину Йо́ни, бо не плоть і кров* виявили це тобі, а мій небесний Батько.+ 18 До того ж говорю тобі: ти — Петро,+ і на цій скелі+ я збудую свій збір, і брами могили* не подолають його. 19 Я дам тобі ключі від небесного Царства, і все, що ти зв’яжеш на землі, уже буде зв’язане на небесах, а що розв’яжеш на землі, уже буде розв’язане на небесах». 20 І він твердо наказав учням нікому не говорити, що він Христос.+
21 Відтоді Ісус почав пояснювати учням, що він повинен піти в Єрусалим і зазнати багатьох страждань від рук старійшин, старших священиків та книжників і що потім його вб’ють, але на третій день він воскресне.+ 22 Почувши це, Петро відвів Ісуса вбік та почав йому докоряти: «Змилосердься над собою, Господи, нехай з тобою таке ніколи не станеться».+ 23 Однак Ісус, відвернувшись, сказав Петру: «Відійди від* мене, Сатано! Для мене ти камінь спотикання, бо думаєш не про Боже, а про людське».+
24 Потім Ісус сказав своїм учням: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій стовп мук* і постійно йде за мною.+ 25 Бо, хто хоче врятувати своє життя*, той його погубить. А хто погубить своє життя* заради мене, той врятує його.+ 26 Справді, яка користь людині, коли вона здобуде цілий світ, але втратить життя*?+ Або що дасть людина взамін за своє життя*?+ 27 Адже Син людський має прийти у славі свого Батька зі своїми ангелами і тоді відплатить кожному за його вчинками.+ 28 Правду кажу вам: декотрі з тих, хто тут стоїть, не скуштують смерті, аж поки не побачать Сина людського, який приходить у своєму Царстві».+