Книга Даниїла
2 Другого року свого царювання Навуходоно́сор побачив сни, і він* так занепокоївся,+ що вже не міг заснути. 2 Тоді цар наказав скликати жерців-магів, чаклунів, чарівників і халде́їв*, щоб вони розповіли його сни, і ті поприходили й стали перед царем.+ 3 Цар сказав їм: «Приснився мені сон, і я* занепокоївся. Тому хочу знати, що́ мені снилося». 4 Халде́ї відповіли цареві арамейською мовою*:+ «О царю, живи повіки! Розкажи нам, твоїм слугам, цей сон, і ми розтлумачимо його».
5 Цар сказав халде́ям: «Ось моє останнє слово: якщо ви не розповісте мені сон і не розтлумачите його, то вас порубають на шматки, а доми ваші перетворять на громадські туалети*. 6 Якщо ж розповісте і розтлумачите, то в нагороду отримаєте від мене дари й великі почесті.+ Тож розкажіть мені сон і розтлумачте його».
7 Вони вдруге відповіли йому: «Нехай цар розкаже нам, своїм слугам, цей сон, і ми розтлумачимо його».
8 Тоді цар сказав: «Бачу, ви намагаєтесь виграти час, бо розумієте, що я вже сказав своє останнє слово. 9 Якщо ви не перекажете мені сон, жоден з вас не уникне покарання. Ви змовились обманювати мене і казати неправду, чекаючи, доки щось зміниться. Тому розкажіть мені сон, і я знатиму, що ви можете його витлумачити».
10 Але халде́ї відповіли цареві: «На землі* немає людини, яка могла б зробити те, чого вимагає цар, та й жоден великий цар чи правитель ніколи не просив про таке жерців-магів, чаклунів або халде́їв. 11 Вимога царя складна. Ніхто не може розповісти те, чого хоче цар, окрім богів, а вони не живуть серед смертних*».
12 Це так розлютило царя, що він наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.+ 13 Коли ж вийшов указ і мудреців уже мали вбивати, стали шукати Даниїла та його товаришів, щоб убити і їх.
14 Тоді Даниїл, діючи розсудливо та обачно, звернувся до Аріо́ха, головного царського охоронця, який вийшов убивати вавилонських мудреців. 15 Він запитав Аріо́ха, царського придворного: «Чому цар видав такий суворий указ?» І той розповів Даниїлу, що сталося.+ 16 Тож Даниїл пішов до царя й попросив дати йому час, щоб він зміг витлумачити цареві сон.
17 Після того Даниїл повернувся додому і розказав про все своїм товаришам — Хананı́ї, Мисаї́лу та Азарı́ї. 18 Даниїл попросив їх молитися до небесного Бога, щоб він виявив до них милосердя і відкрив цю таємницю, бо інакше Даниїл і його товариші загинуть разом з іншими вавилонськими мудрецями.
19 І в нічному видінні Даниїлові було виявлено таємницю.+ Тоді він віддав хвалу небесному Богові 20 і сказав:
Від нього мудрість у мудрих і знання в розважливих.+
23 Тобі, Боже моїх прабатьків, я віддаю подяку і хвалу,
бо ти наділив мене мудрістю і силою.
Ти відкрив мені те, про що ми просили,
виявив нам те, що турбувало царя».+
24 Потім Даниїл пішов до Аріо́ха, якому цар звелів повбивати вавилонських мудреців,+ і сказав: «Не вбивай мудреців! Відведи мене до царя, і я розтлумачу його сон».
25 Аріо́х негайно повів Даниїла до царя і сказав йому: «Я знайшов чоловіка з юдейських вигнанців,+ який може розтлумачити цареві сон». 26 Тож цар запитав Даниїла, якого називали Валтаса́ром*:+ «Ти справді можеш розповісти мені сон, який я бачив, і розтлумачити його?»+ 27 Даниїл відповів: «Таємницю, про яку ти, царю, питаєш, не можуть розтлумачити ні мудреці, ні чаклуни, ні жерці-маги, ні астрологи.+ 28 Але є на небі Бог, який відкриває таємниці,+ і він виявив тобі, царю Навуходоно́соре, що́ має статися наприкінці днів. Ось сон і видіння, які ти бачив, коли спав.
29 Коли ти, царю, лежав у ліжку, в тебе виникли думки про те, що станеться в майбутньому, і Той, хто відкриває таємниці, виявив тобі, що станеться. 30 Мені ж ця таємниця розкрита не тому, що я мудріший від інших людей, а тільки для того, щоб передати тобі, ца́рю, тлумачення і щоб ти знав думки свого серця.+
31 Ти, царю, побачив височенну статую*. Вона, дуже велика й надзвичайно блискуча, стояла перед тобою, і вигляд її був страшний. 32 Голова цієї статуї була зі щирого золота,+ її груди й руки — зі срібла,+ живіт і стегна — з міді,+ 33 ноги — з заліза,+ а стопи — частково з заліза і частково з глини*.+ 34 Ти дивився далі і побачив, як без допомоги людських рук від гори відколовся камінь, вдарив статую по стопах, що були з заліза та глини, і розтрощив їх.+ 35 Тоді залізо, глина, мідь, срібло й золото — все розтрощилося і стало як полова влітку на току. Вітер розвіяв усе це, так що не залишилося й сліду. А камінь, який вдарив у статую, став великою горою і наповнив усю землю.
36 Такий був сон, і зараз ми розтлумачимо його цареві. 37 Ти, царю,— цар над царями, якому Бог небесний дав царство,+ могутність, силу й славу. 38 У твою руку він дав усіх людей, хоч би де вони жили, а також польових звірів і небесних птахів, щоб ти володарював над усіма ними.+ Ти і є головою з золота.+
39 Але після тебе постане інше царство,+ нижче від твого, а тоді ще одне, третє, з міді, і воно правитиме над цілою землею.+
40 Четверте ж царство буде міцне, мов залізо.+ Бо як залізо нищить усе, розбиває і трощить, так само й воно розтрощить і розіб’є всі ті царства.+
41 А оскільки ти бачив, що стопи й пальці на ногах були частково з гончарської глини і частково з заліза, то царство те буде поділене. Але воно матиме трохи міцності заліза, бо ти бачив залізо, змішане з м’якою глиною. 42 Отже, пальці на ногах були частково з заліза і частково з глини, тому те царство буде частково міцне й частково крихке. 43 Те, що ти бачив залізо, змішане з м’якою глиною, також означає, що вони* змішаються з людьми*, але не будуть триматися одні одних, як глина не тримається заліза.
44 За днів тих царів небесний Бог встановить царство,+ яке повіки не зруйнується+ і не буде передане іншому народові.+ Воно розтрощить усі ті царства+ і покладе їм край, а саме стоятиме вічно.+ 45 Бо ти бачив, як без допомоги людських рук від гори відколовся камінь і розтрощив залізо, мідь, глину, срібло й золото.+ Величний Бог виявив царю, що́ станеться в майбутньому.+ Сон цей правдивий, а тлумачення його достовірне».
46 Тоді цар Навуходоно́сор впав долілиць перед Даниїлом і вшанував його. Він наказав, щоб Даниїлу принесли дарунок і спалили на його честь фіміам. 47 І промовив цар до Даниїла: «Дійсно, ваш Бог — це Бог над богами і Пан над царями. Він Той, хто відкриває таємниці, адже ти зміг виявити цю таємницю».+ 48 Тож цар звеличив Даниїла, дав йому багато дорогих дарунків та зробив його правителем усієї провінції* Вавилон+ і наглядачем над усіма вавилонськими мудрецями. 49 На прохання Даниїла цар призначив Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го+ управляти справами провінції* Вавилон. Сам же Даниїл служив при царському дворі.