Книга Даниїла
7 У перший рік правління вавилонського царя Валтаса́ра+ Даниїл уві сні побачив видіння.+ Він записав цей сон,+ детально про все розповівши. 2 Отже, Даниїл розказав:
«Вночі я бачив у видіннях, як чотири небесні вітри розбурхували неосяжне море.+ 3 З моря вийшли чотири величезні звірі,+ не схожі один на одного.
4 Перший з них нагадував лева,+ але мав орлині крила.+ Я побачив, як йому вирвали крила, підняли його й поставили на дві лапи, так що він стояв, наче людина. І дали йому серце людське.
5 Другий звір був подібний до ведмедя.+ Один бік у нього був піднятий, а в пащі своїй, у зубах, він тримав три ребра. І було йому сказано: “Устань і їж багато м’яса”.+
6 Потім я побачив іншого звіра, схожого на леопарда,+ але на спині в нього було чотири крила, немов пташині. Цей звір мав чотири голови+ і отримав владу, щоб правити.
7 Далі у видіннях я побачив четвертого звіра — страшного, жахливого і надзвичайно сильного. Він мав великі залізні зуби і пожирав та трощив усе довкола, а те, що залишалося, топтав лапами.+ Цей звір відрізнявся від усіх попередніх і мав 10 рогів. 8 Я дивився на його роги й побачив, як між ними виріс ще один, маленький ріг,+ і тоді три роги були вирвані. Той маленький ріг мав очі, подібні до людських, і уста, які говорили зухвало*.+
9 Потім я побачив, як поставили престоли і сів Давній днями.+ Його вбрання було біле наче сніг,+ а волосся на голові — немов чиста вовна. Престол його був як полум’я, а колеса престолу — як палаючий вогонь.+ 10 Від нього виходив вогненний потік.+ Тисяча тисяч служили йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед ним.+ Суд+ почав засідати, і розгорнулися книги.
11 Я дивився далі, бо ріг говорив зухвало*.+ І я побачив, що звіра вбили, а його тіло, кинувши до вогню, знищили. 12 Інших же звірів+ позбавили влади, але життя їхнє продовжили на деякий час і пору.
13 Далі у нічних видіннях я побачив, як із небесними хмарами йшов хтось подібний на сина людського.+ Йому було дозволено підійти до Давнього днями,+ і його підвели до Нього. 14 І дано було йому правління,+ славу+ й царство, щоб люди всіх народів, націй і мов служили йому.+ Його правління — правління вічне, воно не припиниться, і царство його не буде знищене.+
15 Тоді я, Даниїл, занепокоївся духом, бо мої видіння налякали мене.+ 16 Тож я підійшов до одного з тих, хто стояв там, і попросив його пояснити, що все це насправді означає. Він почав говорити зі мною і витлумачив усе.
17 “Чотири величезні звірі+ — це чотири царі, що постануть на землі.+ 18 Але святі Всевишнього+ отримають царство+ і володітимуть ним+ вічно, повік-віків”.
19 Тоді я захотів більше дізнатися про четвертого звіра, який відрізнявся від усіх інших і був неймовірно страшний, мав залізні зуби й мідні пазурі, усе пожирав та трощив, а те, що залишалося, топтав лапами.+ 20 І ще я захотів дізнатися про 10 рогів,+ що були в нього на голові, а також про інший ріг, який виріс пізніше і перед яким упали 3 роги.+ Він мав очі й уста, котрі говорили зухвало*, і виглядав більшим за інші.
21 Я бачив, як той ріг воював проти святих і перемагав їх,+ 22 доки не прийшов Давній днями+ та не був винесений вирок на користь святих Всевишнього+ й доки не настав визначений час, щоб святі отримали царство.+
23 Він сказав мені: “Четвертий звір зображає четверте царство, яке постане на землі й відрізнятиметься від усіх інших царств. Воно пожере всю землю, розтопче її і розтрощить.+ 24 А 10 рогів означають, що з того царства постануть 10 царів, а після них — ще один. Він відрізнятиметься від попередніх царів і трьох з них принизить.+ 25 Буде він говорити проти Всевишнього+ та постійно гнобити святих Всевишнього Бога. Той цар замислить змінити часи й закон, і святі будуть віддані в його руку на час, часи й півчасу*.+ 26 Але засяде Суд, і того царя позбавлять влади, а тоді вб’ють та повністю знищать.+
27 А царство, владу й велич усіх царств, що під небесами, отримає народ святих Всевишнього.+ Царство святих буде вічним царством,+ і всі царства служитимуть та підкорятимуться їм”.
28 Це кінець того, що я, Даниїл, бачив і чув. Мої думки сильно стривожили мене, і я аж зблід*. Але все це я зберіг у своєму серці».