Перший лист до фессалонікійців
3 Отже, коли ми більше не могли це зносити, то вирішили, що ліпше нам самим залишитися в Афінах,+ 2 а до вас послати Тимофія,+ нашого брата й Божого служителя, який проголошує добру новину про Христа. Ми хотіли, аби він допоміг вам бути стійкими* і потішив вас, зміцнивши цим вашу віру, 3 щоб через ці лиха ніхто не похитнувся*. Ви ж самі знаєте, що нам їх не уникнути.+ 4 Коли ми ще були з вами, то неодноразово попереджали, що нам доведеться зносити лихо. І вам відомо, що так і сталось.+ 5 Тож, коли я більше не міг це зносити, я послав його довідатися, чи ви залишаєтесь вірними+ і чи Спокусник+ часом вас не спокусив, бо тоді наша праця була б даремною.
6 І от Тимофій щойно повернувся від вас+ і приніс добру новину про вашу вірність та любов, про те, що ви завжди тепло згадуєте нас і прагнете побачитись з нами, як і ми з вами. 7 Тому, незважаючи на всі наші нещастя і лиха, нас потішає те, що ви, брати, залишаєтесь вірними.+ 8 І ми відновлюємо свої сили, якщо ви залишаєтесь стійкими як послідовники Господа. 9 Бо чим можна віддячити нашому Богові за вас, за ту велику радість, яку маємо перед ним, дивлячись на вас? 10 Ми ніч і день з надзвичайною ревністю молимося, щоб побачити вас* і додати те, чого бракує вашій вірі.+
11 Тож нехай сам Бог, наш Батько, а також Ісус, наш Господь, дадуть нам можливість прийти до вас. 12 І хай Господь допоможе вам зростати в любові й дедалі більше сповнюватись любов’ю один до одного+ і до всіх, так само як і ми сповнені любові до вас. 13 Цим він зміцнить ваші серця і зробить їх бездоганно святими перед нашим Богом+ і Батьком під час присутності нашого Господа Ісуса+ з усіма його святими.