Повторення Закону
32 «Послухай, небо, я промовлятиму,
послухай, земле, слова моїх уст!
2 Мої настанови поллються, як дощ,
а слова мої спадуть, як роса,
як дрібний дощ на траву
і як злива на зелень.
3 Я звіщатиму про ім’я Єгови.+
Розповідайте про велич нашого Бога!+
Він — Бог вірний,+ він ніколи не поводиться несправедливо.+
Він праведний і правдивий.+
Це зіпсоване і збочене покоління!+
Хіба він не твій Батько, завдяки якому ти існуєш,+
хіба він не той, хто створив тебе і міцно утвердив?
7 Згадай давні дні,
подумай про роки минулих поколінь.
Запитай свого батька, і він тобі розповість,+
запитай старих людей, і вони скажуть тобі.
8 Коли Всевишній давав спадок народам,+
то встановив кордони для народів+
за кількістю Ізра́їлевих синів.+
11 Як орел піднімає пташенят з гнізда,
ширяє над ними,
розправляє крила, підхоплює їх
та несе на своїх перах,+
і з ним не було чужого бога.+
Він насичував його медом зі скелі,
олією з крем’яної гори,
14 маслом черід і молоком отар,
найліпшими вівцями*,
баша́нськими баранами, козлами
Ти пив вино з крові* винограду.
15 Єшуру́не*, ти розтовстів і почав брикатися.
Ти розтовстів, розжирів і став гладкий.+
Вони забули Бога, який їх створив,+
і зневажили Скелю свого спасіння.
17 Вони приносили жертви для демонів, а не для Бога,+
для богів, яких раніше не знали,
нових богів, які з’явилися недавно,
богів, яких не знали ваші прабатьки.
20 Тож він сказав: “Я сховаю від них своє лице+
і побачу, що з ними станеться,
адже вони — покоління зіпсоване,+
це невірні сини.+
21 Вони розпалили в мене лють* через тих, що не є богами.+
Вони ображали мене своїми нікчемними ідолами.+
Він пожере землю з її врожаєм
і підпалить основи гір.
23 Я пошлю на них численні лиха,
я пущу в них свої стріли.
24 Вони будуть виснажені від голоду+
і знеможені від сильної гарячки, вони не уникнуть страшного знищення.+
25 На вулиці меч забиратиме їхніх дітей,+
а в домі жах охопить+
юнака і дівчину,
немовля і сивого чоловіка.+
26 Я міг би сказати: «Розпорошу їх
і зітру з-поміж людей пам’ять про них»,
27 але не хочу, щоб ворог з мене насміхався,+
щоб противники перекрутили це+
і сказали: «Не Єгова зробив усе це —
ми перемогли їх власною силою».+
Тільки якщо їхня Скеля продасть їх,+
якщо Єгова віддасть їх у руки ворогів.
31 Бо їхня скеля не така, як наша Скеля.+
Навіть вороги наші це визнаю́ть.+
Виноград їхній повний отрути,
їхні грона гіркі.+
33 Їхнє вино — зміїна отрута,
смертельна отрута кобри.
Бо наближається день лиха,
і те, що їх очікує, прийде швидко”.
36 Єгова судитиме свій народ,+
але відчує жаль до* своїх слуг,+
коли побачить, що зникла їхня сила
і залишилися тільки безпорадні й слабкі.
37 Тоді він скаже: “Де їхні боги+ —
скеля, в якій вони шукали сховку,
38 які їли жир їхніх приношень*
і пили вино виливних жертв?+
Нехай вони допоможуть вам,
хай стануть вашим сховком.
Я позбавляю життя й оживляю.+
41 Коли я нагострю свій блискучий меч
і приготуюся судити,+
я відімщу ворогам+
і відплачу тим, хто мене ненавидить.
42 Я напою свої стріли кров’ю,
кров’ю убитих і полонених,
я нагодую свій меч плоттю,
головами ворожих провідників”.
43 Радійте, народи, разом з його народом,+
бо він помститься за кров своїх слуг+
і відплатить своїм противникам.+
Він очистить землю свого народу».
44 Тож Мойсей та Гоше́я*,+ Нави́нів син, прийшли і передали народу всі слова цієї пісні.+ 45 Закінчивши говорити все це Ізра́їлю, Мойсей 46 сказав: «Бережіть у своєму серці всі слова, якими я сьогодні перестерігаю вас,+ і накажіть своїм синам старанно виконувати всі слова цього Закону.+ 47 Адже для вас це не порожні слова: від них залежить ваше життя+ і завдяки їм ви зможете довго жити в краю, яким заволодієте за Йорданом».
48 У той же день Єгова сказав Мойсею: 49 «Піднімись на гору в Авари́мі,+ на гору Не́во,+ що в моа́вському краю, навпроти Єрихона, і подивись на ханаа́нський край, який я даю ізраїльтянам у володіння.+ 50 Там, на горі, ти помреш і приєднаєшся до свого народу*, так само як помер на горі Гор твій брат Аарон,+ приєднавшись до свого народу, 51 тому що ви були невірні мені серед ізраїльтян біля вод Мери́ви,+ що біля Каде́шу в пустелі Цин, і не освятили мене перед народом Ізра́їля.+ 52 Ти лише здалека побачиш край, який я даю народу Ізра́їля, але не ввійдеш у нього».+