Об’явлення, дане Івану

10 І я побачив іншого сильного ангела, що сходив з неба. Він був огорнений* хмарою, а над головою в нього сяяла веселка. Його обличчя було наче сонце,+ а ноги* — як вогняні стовпи. 2 У руці він тримав невеликий розгорнений сувій. І він поставив праву ногу на море, а ліву на землю. 3 Ангел крикнув гучним голосом, подібним до рику лева.+ Коли він крикнув, почулися голоси семи громів.+

4 Після того як заговорили сім громів, я приготувався писати, але почув з неба голос:+ «Запечатай те, що промовили сім громів, і не записуй ці слова». 5 Ангел, який стояв на морі і на землі, підняв до неба праву руку 6 й поклявся тим, хто живе повік-віки,+ хто створив небо і все, що в ньому, землю і все, що на ній, та море і все, що в ньому:+ «Зволікання більше не буде. 7 А в ті дні, коли приготується засурмити+ сьомий ангел,+ буде довершена священна таємниця+ Бога, яку він проголосив як добру новину своїм рабам, пророкам».+

8 Потім я почув голос з неба,+ який знову заговорив до мене: «Йди візьми розгорнений сувій з руки ангела, який стоїть на морі і на землі».+ 9 Я пішов до ангела та попросив у нього невеликий сувій. Він сказав мені: «Візьми його і з’їж.+ У животі в тебе стане від нього гірко, але в роті він буде солодкий, як мед». 10 Я взяв з руки ангела невеликий сувій і з’їв його.+ У роті він був солодкий, як мед,+ проте коли я з’їв його, у животі стало гірко. 11 Тоді я почув слова: «Ти маєш знову пророкувати про народи, нації, мови і про багатьох царів».