Книга Екклезіаста

9 Яка користь робітнику з того, що він докладає стільки зусиль?+ 10 Я бачив справи, якими Бог дав займатися синам людським. 11 Усе він зробив гарним* свого часу.+ Він навіть вклав вічність у їхнє серце. Проте люди ніколи не зможуть збагнути всі діла, які чинить правдивий Бог, від початку до кінця.

12 Я дійшов висновку, що для людини немає нічого ліпшого, ніж радіти і робити добро у своєму житті,+ 13 і що кожен повинен їсти, пити й тішитися своєю тяжкою працею. Це дар від Бога.+

14 І я зрозумів: усе, що робить правдивий Бог, залишиться повіки. До цього немає що додати і немає що відняти. Правдивий Бог зробив це так, щоб люди боялись його.+

15 Що стається, те вже ставалося, і що буде, те вже колись було.+ Але правдивий Бог шукає того, за чим женуться*.

16 Побачив я під сонцем ще й таке: зло було там, де мала бути справедливість; воно було й там, де мала бути праведність.+ 17 Тож промовив я в серці своєму: «Правдивий Бог буде судити і праведного, і неправедного,+ бо є час для кожної справи та всякого діла».

18 Також подумав я в серці своєму про людських синів: правдивий Бог випробує їх і покаже, що вони не відрізняються від тварин, 19 бо в людей і в тварин один кінець.+ Як помирають одні, так помирають й інші, і в усіх той самий дух.+ Тож людина не має переваги над тваринами, адже все марне. 20 Всі йдуть у те саме місце.+ Усі виникли з пороху,+ і в порох усі повертаються.+ 21 Хто може знати, чи дух людей піднімається вгору і чи дух тварин спускається вниз, до землі?+ 22 І побачив я, що для людини немає нічого ліпшого, як тішитися своєю працею,+ адже в цьому її нагорода*. Бо хто дасть їй можливість побачити, що станеться після неї?+