Пісня. Псалом Давида.
108 Серце моє непохитне, Боже.
Усім своїм єством я співатиму й гратиму для тебе.+
2 Прокинься, ліро та арфо!+
Розбуджу я ранкову зорю.
3 Єгово, я прославлятиму тебе серед народів,
піснею вихвалятиму тебе серед племен.
4 Бо твоя віддана любов велика — аж до небес,+
і вірність твоя — аж до неба.
5 Нехай твоя велич, о Боже, буде вища за небеса
і слава твоя хай розноситься над усією землею.+
6 Щоб ті, кого ти любиш, отримали порятунок,
спаси нас своєю правою рукою і дай мені відповідь.+
7 Бог сказав у своїй святості:
«Радітиму я, віддам своєму народу Сихе́м+ у спадок
і відміряю йому долину Сукко́т.+
8 Мій Гілеа́д,+ і Манасı́я мій,
Єфре́м — це шолом для моєї голови,+
Юда — берло командувача мого.+
9 Моа́в — моя посудина для вмивання,+
на Едо́м кину свою сандалію,+
над Філісте́єю переможно кричатиму».+
10 Хто приведе мене в укріплене місто?
Хто допровадить аж до Едо́му?+
11 Хіба не ти, наш Боже? Хоча ти, Боже, відкинув нас
і більше не виходиш з нашим військом.+
12 Допоможи нам у час нещастя,+
бо від людини марно сподіватись порятунку.+
13 Бог дасть нам сили+
і потопче наших ворогів.+