Пісня над піснями

8 О, якби ти був мені братом,

якого годувала грудьми моя мати!

Тоді, зустрівши тебе на вулиці, я цілувала б тебе,+

і ніхто не засудив би мене.

 2 Я запровадила б тебе,

привела б тебе в дім своєї матері,+

тої, яка навчала мене.

Я дала б тобі приправленого вина

та свіжого гранатового соку.

 3 Ліву руку він поклав би мені під голову,

а правою обійняв би мене.+

 4 Дочки єрусалимські! Покляніться,

що не будете пробуджувати і розпалювати в мені кохання, поки воно саме не прокинеться».+

 5 «Хто це йде з пустелі,

пригорнувшись до свого коханого?»

Там твоя мати страждала від пологових мук,

там вона в муках народила тебе.

 6 Поклади мене, мов печатку, на серце своє,

мов печатку, на руку свою,

бо любов сильна, як смерть,+

а цілковита відданість така ж невблаганна, як могила*.

 7 Великі води не загасять любові,+

і ріки її не заллють.+

Навіть якби хтось давав за любов усі скарби свого дому,

їх* відкинули б з погордою».

 8 «Є в нас сестричка,+

яка ще не має грудей.

Що ми зробимо для нашої сестри

в день, коли її будуть сватати?»

 9 «Якщо вона мур,

ми прикрасимо його срібними зубцями,

якщо ж двері —

заб’ємо їх кедровими дошками».

10 «Я — мур,

а мої груди — то башти,

тому в його очах

я стала мов та, що має мир.

11 Соломон мав виноградник+ у Ваа́л-Гамо́ні,

він доручив його виноградарям.

Тобі, Соломоне, належить 1000 срібняків*,

а тим, хто доглядає виноград,— 200».

13 «О ти, що живеш у садах,+

друзі слухають твій голос.

14 «Поспішай, мій коханий,

будь швидкий, наче газель,+

наче молодий олень

на горах, де ростуть прянощі».