Книга Екклезіаста

4 Знову я звернув увагу на все гноблення, яке чиниться під сонцем. Я бачив сльози пригноблених, і ніхто їх не потішав.+ Їхні гнобителі мали силу, і ніхто їх не потішав. 2 І я зрозумів, що ті, хто помер, щасливіші за тих, хто живе.+ 3 А ще ліпше тому, хто не родився+ і не бачив безрадісних діл, які робляться під сонцем.+

4 Також я побачив, що суперництво спонукує людей докладати багато зусиль* і вправно працювати.+ Це теж марнота і гонитва за вітром.

5 Безглуздий сидить склавши руки, його тіло марніє*.+

6 Ліпше жменя спокою, ніж дві жмені тяжкої праці й гонитви за вітром.+

7 Я звернув увагу на ще один приклад марноти під сонцем: 8 буває, що людина самотня, в неї нікого немає; вона не має ні сина, ні брата, але без кінця тяжко працює. Очі її ніколи не насичуються багатством.+ Але чи вона запитує себе: «Для кого я тяжко працюю і позбавляю себе* всякого добра?»+ Це теж марнота і безрадісна справа.+

9 Двом ліпше, ніж одному,+ бо за свою тяжку працю вони отримують добру нагороду*. 10 Коли один з них впаде, інший допоможе своєму товаришу піднятись. А що буде з тим, хто впаде, і поряд не буде нікого, хто допоміг би йому піднятися?

11 Крім того, якщо двоє ляжуть разом, то їм буде тепло. А як зігрітись одному? 12 І одного можна перемогти, але двоє разом зможуть дати відсіч. І мотузка потрійна не швидко* розірветься.

13 Ліпше бідний, але мудрий хлопець, ніж старий, але безглуздий цар,+ якому вже бракує розуму, щоб прислу́хатись до перестороги.+ 14 Бо він* вийшов з в’язниці, щоб стати царем,+ хоч народився у царстві бідним.+ 15 Я розмірковував про всіх живих, які ходять під сонцем, і про те, що стається з молодим наступником, котрий займає місце царя. 16 Хоча багато хто підтримує його, але ті, хто прийде пізніше, не будуть ним задоволені.+ Це теж марнота і гонитва за вітром.