КНИГА ЕСТЕР

1 Це сталося за днів царя Ахашверо́ша* — того Ахашверо́ша, який правив від Індії до Ефіопії* над 127 провінціями*,+ 2 коли він сидів на царському троні у цитаделі* в Су́зах*.+ 3 На третьому році царювання він влаштував бенкет для всіх своїх князів і слуг. Перед ним зібрались воєначальники Персії+ та Мідії,+ вельможі і князі провінцій*, 4 і він довго — аж 180 днів — показував їм багатства свого славетного царства та пишноту і славу своєї величі. 5 А після того цар влаштував на подвір’ї палацового саду семиденний бенкет для всіх, хто був у цитаделі* в Су́зах*,— і для знатних, і для простих. 6 Подвір’я прикрашали лляні і тонкі бавовняні тканини, а також сині тканини, що були зібрані шнурами з тонкої тканини і стрічками з пурпурної вовни і прикріплені до мармурових колон срібними кільцями. А на підлозі, викладеній порфіром, перламутром і білим та чорним мармуром, стояли золоті та срібні ложа.

7 Вино подавали в золотих чашах*, серед яких не було двох однакових. І лилося царське вино рікою, як і заведено в царя. 8 Вино пили згідно з правилом, за яким нікого не змушували* пити, бо цар наказав своїм домоправителям дозволити всім робити як кому до вподоби.

9 А цариця Ва́шті+ й собі влаштувала бенкет для жінок у царському домі* Ахашверо́ша.

10 На сьомий же день, коли царю Ахашверо́шу було весело на серці від вина, він покликав сімох придворних, які були його особистими слугами,— Мегума́на, Біззе́ту, Харво́ну,+ Бı́гту, Ава́гту, Зета́ра і Карка́са — 11 і наказав привести царицю Ва́шті в царському вінці*. Цар хотів показати народам і князям її красу, бо вона була дуже вродлива. 12 Він посилав за нею придворних, але вона вперто відмовлялась прийти. Тоді цар сильно обурився і розлютився.

13 І цар звернувся до мудреців, які добре знали давні звичаї* (в усіх питаннях цар радився зі знавцями закону й судових справ; 14 а до найближчих його радників належали Карше́на, Шета́р, Адма́та, Таршı́ш, Мере́с, Марсе́на і Мемуха́н — сім князів+ Персії та Мідії, які мали доступ до царя і займали найвищі посади у царстві). 15 Цар запитав: «Що за законом треба зробити з царицею Ва́шті за те, що вона не підкорилась наказу царя Ахашверо́ша, який він передав через придворних?»

16 На це Мемуха́н сказав цареві та князям: «Цариця Ва́шті провинилась не лише перед царем,+ але й перед усіма князями та народами, що в усіх провінціях* царя Ахашверо́ша. 17 Адже про поведінку цариці почують усі інші жінки і стануть зневажати своїх чоловіків, кажучи: “Цар Ахашверо́ш наказав привести царицю Ва́шті, але вона відмовилась прийти”. 18 Того дня дружини князів Персії та Мідії, знаючи, що зробила цариця, говоритимуть так само своїм чоловікам, і це викличе велике обурення та зневагу. 19 Тож, якщо цареві це до вподоби, нехай він видасть указ і накаже записати його в законах Персії та Мідії як незмінну постанову+ про те, що Ва́шті більше не має права з’являтися перед царем Ахашверо́шем, і хай цар зробить замість неї царицею іншу жінку, ліпшу від неї. 20 І коли цей указ царя оголосять у всьому його величезному царстві, тоді кожна дружина шануватиме свого чоловіка, знатний він чи ні».

21 Така порада сподобалась царю та князям, і він зробив так, як сказав Мемуха́н. 22 Тож цар розіслав листи в усі царські провінції*+ — в кожну провінцію* її письмом* і до кожного народу його мовою — і наказав оголосити, що кожен чоловік має бути паном* у власному домі та розмовляти вдома мовою свого народу.

2 Після всього цього, коли гнів царя Ахашверо́ша+ минув, він згадав про те, що зробила Ва́шті+ і як він вирішив її покарати.+ 2 Тоді особисті слуги царя сказали: «Нехай пошукають для царя незайманих і вродливих дівчат. 3 Хай цар призначить довірених в усіх провінціях* свого царства,+ і вони зберуть усіх вродливих, незайманих дівчат до цитаделі* в Су́зах*, до дому жінок*. Нехай їх віддадуть під опіку царевого євнуха Гега́я,+ охоронця жінок, і хай їм роблять косметичні процедури*. 4 І дівчина, яка найбільше припаде царю до серця, стане царицею замість Ва́шті».+ Цареві це сподобалось, тож він так і зробив.

5 А в цитаделі* в Су́зах*+ був один юдей, на ім’я Мордеха́й,+ син Яı́ра, сина Шı́м’ї, сина веніями́нівця+ Кı́ша, 6 який пішов у вигнання з тими, кого вавилонський цар Навуходоно́сор забрав з Єрусалима разом з Єхонı́єю*,+ царем Юди. 7 Мордеха́й став опікуном* своєї двоюрідної сестри Гада́сси*, тобто Есте́р,+ бо вона не мала ні батька, ні матері. Була ця дівчина гарна станом і дуже приваблива, і після смерті її батька та матері Мордеха́й її удочерив. 8 Отож коли оголосили царський указ та закон і до цитаделі* в Су́зах* привели багато дівчат, якими мав опікуватися Гега́й,+ охоронець жінок, то й Есте́р забрали до царського дому* під його опіку.

9 Вона сподобалась Гега́ю та здобула його ласку*, і він відразу наказав, щоб їй робили косметичні процедури*+ і належно годували. Також він вибрав для неї сімох найкращих дівчат з царського дому і перевів її разом з ними до найліпшої частини дому жінок*. 10 Есте́р же нічого не згадувала про свій народ+ та рідних, бо Мордеха́й+ наказав їй нікому не говорити про це.+ 11 І день у день Мордеха́й проходив біля подвір’я дому жінок*, щоб дізнатись, як справи в Есте́р і що з нею відбувається.

12 Дівчата входили до царя Ахашверо́ша по черзі. Кожна могла увійти лише після того, як їй 12 місяців робили косметичні процедури, бо так було визначено для жінок. Ось з чого складалися косметичні процедури*: натирання упродовж шести місяців мирровою олією+ і натирання упродовж шести місяців бальзамом+ та різними сумішами для косметичних процедур*. 13 Тоді дівчина була готова увійти до царя і могла взяти з собою з дому жінок* до царського дому все, чого забажала. 14 Увечері дівчина входила до царя, а зранку йшла до другого дому жінок*, що був під опікою царевого євнуха+ Шаашга́за, охоронця наложниць. І вона більше не приходила до царя, хіба що припала йому до серця і він покликав її на ім’я.+

15 І ось надійшов час, щоб до царя увійшла Есте́р, дочка Авіхаї́ла, двоюрідна сестра Мордеха́я, яка стала йому за дочку.+ Вона ж не просила нічого, а тільки того, що порадив їй царський євнух Гега́й, охоронець жінок. (Есте́р здобувала прихильність в очах кожного, хто її бачив.) 16 Отже, 10-го місяця, тобто місяця теве́та*, сьомого року+ правління царя Ахашверо́ша, Есте́р забрали до царського дому. 17 І цар покохав її більше від усіх інших жінок, і вона здобула в нього більше ласки і прихильності*, ніж інші незаймані дівчата. Тож він поклав їй на голову царський вінець* і зробив її царицею+ замість Ва́шті.+ 18 Потім на честь Есте́р цар влаштував великий бенкет для всіх своїх князів та слуг. Крім того, він оголосив звільнення в’язнів* у провінціях* і з царською щедрістю роздав дарунки.

19 Коли ж незайманих дівчат*+ зібрали вдруге, Мордеха́й сидів біля царської брами. 20 А Есте́р нічого не згадувала про свій народ та рідних,+ як і наказав їй Мордеха́й. Вона слухалась Мордеха́я так само, як і тоді, коли була під його опікою.+

21 У ті дні, коли Мордеха́й сидів біля царської брами, Бігта́н і Тере́ш, два царські придворні, що були вартовими при дверях, розгнівалися на царя Ахашверо́ша й задумали вбити* його. 22 Про це дізнався Мордеха́й і відразу ж розказав цариці Есте́р, а вона від його імені* розповіла все царю. 23 Коли ж цю справу перевірили і вона підтвердилась, обох чоловіків повісили на стовпі. І все це було записано перед царем у літопис тих днів.+

3 Після того цар Ахашверо́ш звеличив Гама́на,+ сина ага́гівця+ Гаммеда́ти, і дав йому становище, вище від усіх інших князів.+ 2 І всі цареві слуги, які були при царській брамі, низько вклонялися Гама́ну і падали йому до ніг, бо так наказав цар. Мордеха́й же не вклонявся Гама́ну і не падав йому до ніг. 3 Тож цареві слуги, що були при царській брамі, казали Мордеха́єві: «Чому ти не зважаєш на наказ царя?» 4 Так вони говорили йому день у день, але він їх не слухав. Тоді слуги розповіли про все Гама́ну, щоб подивитися, чи він попустить таке Мордеха́ю,+ бо вони дізнались від Мордеха́я, що він юдей.+

5 Коли ж Гама́н побачив, що Мордеха́й і справді не вклоняється та не падає йому до ніг, то сильно розлютився.+ 6 Та йому було мало вбити* лише Мордеха́я, бо він дізнався, з якого той народу. Гама́н задумав винищити всіх юдеїв, весь Мордеха́їв народ, у цілому царстві Ахашверо́ша.

7 Отже, 12-го року+ правління царя Ахашверо́ша, у місяці ніса́ні* — першому місяці року, перед Гама́ном кидали пур+ (тобто жеребок), щоб вибрати день і місяць; і жеребок випав на 12-й місяць, місяць ада́р*.+ 8 Тоді Гама́н сказав цареві Ахашверо́шу: «У твоєму царстві є народ, розпорошений+ і розсіяний по всіх провінціях*.+ Цей народ має закони, які відрізняються від законів усіх інших народів, і не дотримується законів царя. Тому цареві не варто так їх залишати. 9 Якщо цареві до вподоби, то нехай він видасть указ знищити їх, а я дам 10 000 талантів* срібла придворним, щоб вони поклали їх у царську скарбницю*».

10 Тоді цар зняв з руки перстень з печаткою,+ дав Гама́нові,+ сину ага́гівця+ Гаммеда́ти, ворогу юдеїв, 11 і сказав: «Срібло і народ у твоїх руках. Роби з ними, що захочеш». 12 Отож 13-го дня першого місяця покликали царських писарів,+ і вони записали+ все, що Гама́н наказав царським сатрапам, намісникам провінцій*, а також князям різних народів, кожній провінції* її письмом* і кожному народові його мовою. Наказ цей було написано від імені царя Ахашверо́ша та запечатано царським перснем.+

13 І листи розіслали через гінців у всі царські провінції*. У цих листах був наказ, щоб в один день, 13-го дня 12-го місяця, тобто місяця ада́ра,+ вбити, вигубити і знищити всіх юдеїв — молодих і старих, дітей і жінок, і захопити їхнє майно.+ 14 Написане в листах видали як закон для всіх провінцій* і оголосили всім народам, щоб вони були готові до цього дня. 15 Тож за царським наказом гінці поспішили в дорогу.+ (Закон було видано у цитаделі* в Су́зах*.)+ Тим часом цар і Гама́н сіли пити вино, ціле ж місто Су́зи* було в замішанні.

4 Коли про все це дізнався Мордеха́й,+ він роздер свій одяг, вдягнув мішковину і, посипавши себе попелом, вийшов на середину міста і став голосно й гірко плакати. 2 Він дійшов лише до царської брами, бо в царську браму не міг входити ніхто у мішковині. 3 В усіх же провінціях*,+ куди тільки доходив царський указ і закон, юдеї були у великій жалобі. Вони постили,+ плакали й голосили, і багато хто лежав у мішковині й попелі.+ 4 Коли ж служниці та євнухи цариці Есте́р прийшли до неї і про все розповіли, вона сильно стривожилась і передала Мордеха́єві одяг, щоб він вдягнув його замість мішковини. Але він не захотів. 5 Почувши про це, Есте́р покликала царського євнуха Гата́ха, якого цар призначив прислуговувати їй, і послала його до Мордеха́я, щоб дізнатися, що сталось.

6 Тож Гата́х вийшов до Мордеха́я на міську площу перед царською брамою. 7 І Мордеха́й розповів йому про все, що його спіткало, і сказав, скільки грошей+ Гама́н пообіцяв внести до царської скарбниці, щоб вигубити юдеїв.+ 8 До того ж Мордеха́й дав Гата́ху копію указу, виданого в Су́зах*,+ в якому йшлося про вигублення юдеїв. Мордеха́й хотів, щоб Гата́х показав його Есте́р і про все їй розповів, а також передав наказ+ піти до царя, просити його ласки і благати його за свій народ.

9 І Гата́х, прийшовши до Есте́р, розповів їй усе, що сказав Мордеха́й. 10 Тоді Есте́р передала через нього Мордеха́єві+ такі слова: 11 «Усі цареві слуги та всі мешканці царських провінцій* добре знають, що кожного чоловіка чи жінку, які приходять до царя на внутрішнє подвір’я+ без запрошення, за законом чекає одне — смерть. І лише той, кому цар простягне золотий жезл, залишиться живим.+ А мене цар не кличе до себе ось уже 30 днів».

12 Коли ж Мордеха́єві переказали слова Есте́р, 13 він передав їй: «Не думай, що ти одна врятуєшся з усіх юдеїв, тому що належиш до царського дому. 14 Бо якщо тепер промовчиш, то допомога й порятунок для юдеїв прийдуть з іншого джерела,+ а ти загинеш разом з домом свого батька. Хто знає, може, саме для цього ти стала царицею?»+

15 Тоді Есте́р послала Мордеха́єві таку відповідь: 16 «Іди збери всіх юдеїв, що в Су́зах*, та постіть+ за мене три дні,+ нічого не їжте й не пийте ні вдень ні вночі. Я теж буду постити зі своїми служницями, а після того, не зважаючи на закон, піду до царя. І якщо я загину, то загину». 17 Тож Мордеха́й пішов і зробив усе так, як наказала йому Есте́р.

5 На третій же день+ Есте́р одягла царські шати і прийшла на внутрішнє подвір’я навпроти царевого дому*. А цар у той час сидів на троні у царському домі, якраз навпроти входу. 2 І як тільки він побачив на подвір’ї царицю Есте́р, то простягнув їй золотий жезл,+ який тримав у руці, бо Есте́р здобула ласку в його очах. Тоді вона підійшла ближче й торкнулась кінчика жезла.

3 І цар запитав її: «Що сталося, царице Есте́р? Яке твоє прохання? Навіть коли попросиш до половини* мого царства — дам тобі!» 4 Есте́р же відповіла: «Якщо цареві це до вподоби, нехай він прийде сьогодні з Гама́ном+ до мене на бенкет». 5 Тож цар наказав: «Скажіть, щоб Гама́н негайно прийшов, як просить Есте́р». І цар разом з Гама́ном прийшли на бенкет, який влаштувала Есте́р.

6 Під час бенкету, на якому пили вино, цар запитав Есте́р: «Яке твоє прохання? Усе, чого попросиш,— отримаєш. Скажи, чого хочеш? Навіть коли попросиш до половини* мого царства — дам тобі!»+ 7 У відповідь Есте́р сказала: «Ось моє прохання і бажання: 8 якщо я знайшла ласку в царя і якщо йому до вподоби вислухати мене й виконати моє прохання, нехай цар і Гама́н прийдуть до мене на бенкет ще й завтра, і тоді я скажу про своє бажання».

9 Того дня Гама́н вийшов від цариці радісний і веселий. Та як тільки він побачив біля царської брами Мордеха́я, який не встав і не затремтів перед ним, то сильно розлютився.+ 10 Але, стримавшись, Гама́н пішов додому. Тоді він покликав своїх друзів і дружину Зере́ш+ 11 та почав хвалитися своїм великим багатством, тим, скільки в нього синів,+ і тим, як цар звеличив його над іншими князями й царськими слугами.+

12 Гама́н додав: «Навіть цариця Есте́р покликала до себе на бенкет лише мене і царя.+ Вона запросила мене з царем прийти ще й завтра.+ 13 Але ніщо мене не тішить, поки я бачу цього юдея Мордеха́я біля царської брами». 14 На це його дружина Зере́ш та всі друзі сказали: «Накажи зробити стовп 50 ліктів* заввишки, а вранці попроси царя повісити на ньому Мордеха́я.+ І тоді підеш собі радісний з царем на бенкет». Це сподобалося Гама́нові, і він наказав поставити стовп.

6 Тої ночі цар не міг заснути* і наказав принести літопис тих днів.+ Тож його почали читати царю 2 і дійшли до місця, де було написано, як Мордеха́й розказав про Бігта́ну і Тере́ша — двох придворних царя Ахашверо́ша, які служили вартовими при дверях і задумали вбити* його.+ 3 Тоді цар запитав: «Як за це вшанували Мордеха́я і як йому віддячили?» На це особисті слуги царя відповіли: «Ніяк».

4 Пізніше цар запитав: «Хто зараз на подвір’ї?» Тим часом на зовнішнє подвір’я+ царського дому* прийшов Гама́н, щоб просити царя повісити Мордеха́я на стовпі, який він для нього приготував.+ 5 Отож царські слуги відповіли: «На подвір’ї стоїть Гама́н».+— «Нехай увійде»,— наказав цар.

6 Коли Гама́н увійшов, цар запитав: «Що зробити для чоловіка, якого цар хоче вшанувати?» Гама́н же подумав у своєму серці: «Кого ж, як не мене, цар найбільше хотів би вшанувати?»+ — 7 тому відповів: «Нехай чоловікові, якого цар хоче вшанувати, 8 принесуть царські шати,+ в котрі одягається цар, та приведуть коня, який має царський вінець і на якому їздить сам цар. 9 І нехай один з царевих вельмож подбає, щоб того чоловіка одягнули в ці шати і провезли на коні міською площею, вигукуючи: “Ось так робиться чоловікові, якого цар хоче вшанувати!”»+ 10 Тож цар відразу наказав Гама́нові: «Негайно візьми шати і коня, як ти й сказав, і зроби це Мордеха́ю, юдею, котрий сидить біля царської брами. Дивись, не пропусти ані слова з того, що ти говорив».

11 І взяв Гама́н царські шати й коня та, одягнувши Мордеха́я,+ возив його міською площею і вигукував: «Так робиться чоловікові, якого цар хоче вшанувати!» 12 Після того Мордеха́й повернувся до царської брами, а Гама́н, покривши голову, поспішив додому зажурений. 13 І розповів Гама́н своїй дружині Зере́ш+ та всім своїм друзям про те, що́ його спіткало. На це його мудреці та дружина Зере́ш сказали: «Якщо Мордеха́й, перед яким ти почав падати,— юдей за походженням*, ти не переможеш його, ти обов’язково впадеш».

14 А поки вони ще розмовляли, прибули царські придворні і поспішно забрали Гама́на на бенкет, який влаштувала Есте́р.+

7 І цар з Гама́ном+ прийшли на бенкет до цариці Есте́р. 2 Тож другого дня, під час бенкету, на якому пили вино, цар знову спитав Есте́р: «Яке твоє прохання, царице Есте́р? Усе, чого попросиш,— отримаєш. Скажи, чого ти бажаєш? Навіть коли попросиш до половини* мого царства — дам тобі!»+ 3 У відповідь цариця Есте́р сказала: «Царю, якщо я знайшла ласку у твоїх очах і якщо тобі це до вподоби, то прошу тебе, врятуй моє життя*, благаю, змилуйся над моїм народом.+ 4 Бо мене і мій народ продали,+ щоб убити, вигубити і знищити.+ Якби нас було продано у рабство, я не сказала б ані слова. Але оскільки це лихо завдасть шкоди й царю, його не можна допустити».

5 Тоді цар Ахашверо́ш запитав царицю Есте́р: «Хто він? Де той чоловік, який наважився таке зробити?» 6 Есте́р відповіла: «Цей ворог і противник — злий Гама́н».

Гама́н сильно злякався царя і цариці. 7 Цар же розлютився, встав і посеред бенкету вийшов у сад палацу. А Гама́н підвівся і почав благати царицю Есте́р про порятунок свого життя*, бо зрозумів, що цар не залишить його без покарання. 8 Коли ж цар повернувся із саду в дім, у якому проходив бенкет, то побачив, що Гама́н припав до ложа, на якому була Есте́р. Тож цар вигукнув: «Він ще й хоче зґвалтувати царицю у моєму домі?» Відразу після царевих слів Гама́ну покрили обличчя. 9 Тоді Харво́на,+ один із царських придворних, сказав: «Біля Гама́нового дому стоїть стовп 50 ліктів* заввишки. Гама́н приготував його для Мордеха́я,+ чиї слова врятували царя».+ Тоді цар сказав: «На тому стовпі його і повісьте». 10 Тож Гама́на повісили на стовпі, який він приготував для Мордеха́я; і царева лють минула.

8 Того дня цар Ахашверо́ш дав цариці Есте́р дім Гама́на,+ ворога юдеїв.+ І Есте́р розповіла цареві, ким був для неї Мордеха́й.+ Тож, коли він прийшов до царя, 2 цар зняв свій перстень з печаткою,+ який забрав у Гама́на, і дав Мордеха́єві, а Есте́р призначила Мордеха́я головним у Гама́новому домі.+

3 Потім Есте́р знову звернулась до царя і, впавши йому до ніг, ридала та благала відвернути злі наміри ага́гівця Гама́на та його підступний задум проти юдеїв.+ 4 І, коли цар простягнув Есте́р золотий жезл,+ вона підвелася, стала перед царем 5 і сказала: «Якщо цареві це до вподоби і він вважає за потрібне, якщо я знайшла ласку та прихильність в його очах, то нехай він видасть письмовий указ, який скасує те, що написав Гама́н,+ син ага́гівця+ Гаммеда́ти, коли він підступно задумав знищити юдеїв у всіх царських провінціях*. 6 Бо як я зможу спокійно дивитись на лихо, яке спіткає мій народ, і як зможу дивитись на вигублення моїх рідних?»

7 Тоді цар Ахашверо́ш сказав цариці Есте́р та юдеєві Мордеха́ю: «Я віддав Гама́нів дім Есте́р,+ а самого Гама́на наказав повісити на стовпі+ за те, що він задумав напасти на* юдеїв. 8 Тепер же ви самі станьте на захист юдеїв та напишіть від імені царя все, що вважаєте за потрібне, і запечатайте це царським перснем. Бо указ, написаний від імені царя і запечатаний його перснем, скасувати неможливо».+

9 Отже, 23-го дня третього місяця, тобто місяця сіва́на*, покликали царських писарів, і вони записали все, що Мордеха́й наказав юдеям, а також сатрапам,+ намісникам та князям усіх 127 провінцій*+ від Індії до Ефіопії. Вони написали у кожну провінцію* її письмом* і кожному народові його мовою, а також юдеям їхнім письмом* та мовою.

10 Тож Мордеха́й, написавши ці листи від імені царя Ахашверо́ша, запечатав їх царським перснем+ і розіслав через гінців на баских поштових конях, вирощених для царської служби. 11 У листах було сказано, що юдеям у кожному місті цар дає право зібратись, щоб стати на захист свого життя*, і право вбити, вигубити і знищити в кожному народі та в кожній провінції* усіх озброєних чоловіків, які можуть напасти на них, у тому числі жінок і дітей, та заволодіти їхнім майном.+ 12 І все це мало відбутись по всіх провінціях* царя Ахашверо́ша одного дня — 13-го дня 12-го місяця, тобто місяця ада́ра*.+ 13 Написане* в листах мали видати як закон для всіх провінцій* і оголосити всім народам, щоб того дня юдеї були готові помститися своїм ворогам.+ 14 Отже, за царським наказом гінці відразу поспішили в дорогу на поштових конях, яких використовували для царської служби. А закон було видано у цитаделі* в Су́зах*.+

15 Мордеха́й же вийшов від царя у царських шатах із синьої та білої тканини, у великій золотій короні та в дорогій накидці з пурпурної вовни.+ І місто Су́зи* веселилось та раділо. 16 Для юдеїв це був день полегшення*, радості, тріумфу і слави. 17 Тож в усіх провінціях* та містах, де тільки чули царський указ і закон, юдеї тішилися й дуже раділи, влаштовуючи бенкети та святкування. І багато людей з народів того краю ставали юдеями+ через страх перед ними.

9 У 13-й день 12-го місяця, місяця ада́ра*,+ коли прийшов час виконати царський указ та закон+ і вороги сподівалися розправитись з юдеями, сталося все навпаки — юдеї завдали поразки тим, хто їх ненавидів.+ 2 У всіх провінціях* царя Ахашверо́ша+ юдеї зібрались по своїх містах, щоб убити тих, хто задумав вчинити їм зло. І жодна людина не могла протистояти юдеям, бо всі народи охопив страх перед ними.+ 3 Юдеям же допомагали всі князі провінцій*, сатрапи,+ намісники і ті, хто займався царськими справами, бо вони боялись Мордеха́я. 4 А Мордеха́й мав великий вплив+ у царському домі*, і слава про нього розійшлася по всіх провінціях*, бо могутність цього чоловіка постійно зростала.

5 Отож юдеї вигубили, винищили та вбили мечем усіх своїх ворогів, заподіяли своїм ненависникам усе, що хотіли.+ 6 В одній лише цитаделі* в Су́зах*+ юдеї вбили і вигубили 500 чоловік. 7 Також вони погубили Паршанда́ту, Далфо́на, Аспа́ту, 8 Пора́ту, Адалı́ю, Аріда́ту, 9 Парма́шту, Аріса́я, Аріда́я і Вайза́ту, 10 тобто 10 синів Гама́на, сина Гаммеда́ти, ворога юдеїв.+ Усіх їх вони вбили, але майна їхнього не взяли.+

11 Того ж дня цар дізнався про кількість вбитих у цитаделі* в Су́зах*.

12 І цар сказав цариці Есте́р: «У цитаделі* в Су́зах* юдеї погубили і знищили 500 чоловік та 10 Гама́нових синів. Що ж тоді казати про інші царські провінції*?+ Яке тепер твоє прохання? Все, чого попросиш,— отримаєш. Скажи, чого б ти ще хотіла? І все буде зроблено». 13 У відповідь Есте́р сказала: «Якщо цареві це до вподоби,+ нехай і завтра юдеям у Су́зах* дозволять поводитись за сьогоднішнім законом,+ а 10 Гама́нових синів нехай повісять на стовпі».+ 14 Отже, цар наказав, щоб так і зробили. І в Су́зах* вийшов закон, а 10 Гама́нових синів повісили.

15 Юдеї, що були в Су́зах*, зібралися також на 14-й день місяця ада́ра+ і вбили в Су́зах* 300 чоловік, але майна їхнього не взяли.

16 А решта юдеїв, які жили в царських провінціях*, також зібралися, щоб захистити своє життя*.+ Вони вбили 75 000 своїх ворогів,+ але майна їхнього не взяли. 17 Усе це сталося 13-го дня місяця ада́ра. А 14-го дня був спокій, і цей день зробили днем радості й бенкетування.

18 Юдеї у Су́зах* збиралися 13-го+ і 14-го дня+ того місяця, а 15-го дня був спокій, і цей день зробили днем радості й бенкетування. 19 Тому юдеї, які мешкали у містах довколишніх провінцій, зробили 14-й день місяця ада́ра днем радості, бенкетів та святкувань+ — днем, коли вони пригощали один одного.+

20 І Мордеха́й+ написав про ці події та розіслав офіційні листи всім юдеям, що жили в усіх провінціях* царя Ахашверо́ша — близьких і далеких. 21 Він наказав їм з року в рік відзначати 14-й і 15-й дні місяця ада́ра, 22 бо в ті дні юдеї звільнились від своїх ворогів і того місяця їхній смуток обернувся на радість, а жалоба+ — на свято. У ті дні вони мали бенкетувати, радіти, пригощати один одного та давати подарунки бідним.

23 Тож юдеї погодилися й далі святкувати і робити те, про що їм написав Мордеха́й. 24 Адже Гама́н,+ син ага́гівця+ Гаммеда́ти, ворог усіх юдеїв, підступно задумав їх вигубити+ і кинув пур,+ тобто жеребок, прагнучи навести паніку на юдеїв та знищити їх. 25 Але коли Есте́р прийшла до царя, він видав такий письмовий указ:+ «Нехай все те зло, яке Гама́н підступно задумав проти юдеїв,+ спаде йому ж на голову». І Гама́на та його синів повісили на стовпі.+ 26 Власне тому це свято назвали Пури́м, від слова «пур»*.+ Отже, юдеї послухались написаного в листі і на згадку про все побачене та пережите 27 постановили, що вони, їхні нащадки, а також усі, хто до них приєднається,+ щороку у визначений час святкуватимуть ці два дні, як і наказувалось у листі. 28 І всі сім’ї в усіх провінціях* та містах мусили пам’ятати і відзначати ці дні з покоління в покоління. Тож юдеї та їхні нащадки мали завжди відзначати дні Пури́му і ніколи не забувати про це свято.

29 Потім було написано другий лист про Пури́м, і цариця Есте́р, Авіхаї́лова дочка, та юдей Мордеха́й даною їм владою підтвердили його. 30 Офіційні листи зі словами миру і правди розіслали у 127 провінцій*+ царства Ахашверо́ша,+ 31 щоб у визначений час усі юдеї та їхні нащадки святкували Пури́м згідно з наказом+ юдея Мордеха́я та цариці Есте́р+ і згідно з тим, що самі постановили для себе* на згадку про свій піст+ і благання.+ 32 Тож наказ Есте́р затвердив усе, що стосувалося свята Пури́м,+ і був записаний у книгу.

10 А цар Ахашверо́ш запровадив підневільну працю у своїх володіннях — на суходолі та на морських островах.

2 Про усі ж його могутні діла і великі досягнення, а також подробиці про те, як він звеличив Мордеха́я,+ записано у літописі+ царів Мідії та Персії.+ 3 І юдей Мордеха́й був другим після царя Ахашверо́ша і мав великий вплив* серед юдеїв та повагу з боку свого численного народу; він дбав про своїх братів-юдеїв і турбувався про добробут* усіх їхніх нащадків.