Святий; святість

Риса, якою володіє Єгова і яка відображає його природу. Слово «святість» вказує на стан абсолютної моральної чистоти, священність (Вх 28:36; 1См 2:2; Пр 9:10; Іс 6:3). Коли йдеться про людей (Вх 19:6; 2Цр 4:9), тварин (Чс 18:17), речі (Вх 28:38; 30:25; Лв 27:14), місця (Вх 3:5; Іс 27:13), відрізки часу (Вх 16:23; Лв 25:12) чи роботу (Вх 36:4), то вжите в оригіналі єврейське слово передає думку про відмежування, винятковість або присвячення святому Богові, відокремленість для служіння Єгові. У Грецьких Писаннях слова, перекладені як «святий» і «святість», також вказують на відокремленість когось або чогось для Бога. Ці слова використовуються і щодо чистої поведінки (Мр 6:20; 2Кр 7:1; 1Пт 1:15, 16).