Який є погляд Біблії?
Скільки спасителів ви маєте?
ПРОТЯГОМ історії багато чоловіків представляли себе за спасителів людей. Наприклад, Гітлера і Мусоліні вітали, як месій при найвищій точці їхньої слави. Під заохотою поступу на початку Гітлерового режиму, одна жінка з Східної Прусії сказала своїй сусідці: “Ми повинні цілувати його ноги’. Але ці диктатори не доказалися бути спасителями. Вони стали відповідальні за смерть мільйонів чоловіків, жінок і дітей. Як ті люди, що покладали надії на них розчарувалися, коли їхні країни стали поборені!
Ці і багато інших прикладів добре відбивають мудрості Біблійного нагадування: “Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема: вийде дух його — і він до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть!” (Пс. 145 [146]:3, 4) Спасіння на яке можна надіятись мусить походити з джерела багато вищого від вмираючої людини. Біблія показує, що те джерело є наш Творець, Бог. “Спасіння від Господа [Єгови]”, сказав надхнений псальмоспівець. (Пс. 3:9) Через Свойого пророка Ісаю, Всемогутній сказав: “Я, Я Господь [Єгова], і крім Мене немає спасителя!”— Іс. 43:11.
Але можна запитати: ‘Чи Ісус Христос не є Спаситель? Чи ж Єгова й Ісус не є ті самі, роблячи нашого Спасителя лише одного, Бога?’
Біблія не обмежує слово “спаситель” лише до Всевишнього. Колись називали спасителями або рятівниками тих осіб, яких Бог уживав визволяти Свій народ Ізраїль від пригноблення. Ми читаємо: “Господь [Єгова] поставив для Ізраїлевих синів рятівника, і він врятував їх,— Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього”. (Суд. 3:9) І знову: “І кликали Ізраїлеві сини до Господа [Єгови], і Господь [Єгова] поставив їм рятівника,— Егуда”.— Суд. 3:15.
Зауважте, що Єгова поставив Отніїла й Егуду за рятівників або спасителів. Вони були лише представники через яких великий Спаситель, Бог, визволяв народ від гнобителів. Отніїл, Егуд та інші, як вони, не заявляли бути спасителями. Вони признавали, що Той, Який вживав їх був Спаситель і Бог. Давид, який часто рятував ізраїльтянів від їхніх ворогів, сказав: “Мій Бог — моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій,— Ти врятуєш мене від насилля”.— 2 Сам. 22:3.
Але, що сказати про Ісуса Христа. На Нього також не можна говорити, що Він є Спаситель, крім Єгови, тобто, суперник Свого Отця. Писання дуже ясно показують, що це Отець призначив Ісусові ролю Спасителя. Християнський апостол Іван писав: “І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу”. (1 Ів. 4:14) Старий Семен, побачивши дитину Ісуса в храмі, сказав: “Тепер, Суверен Господь, Ти відпускаєш раба Свого, вільним у мирі за словом Твоїм, бо мої очі побачили Твій спосіб спасіння”.— Луки 2:29, 30, НС.
Тому, що спасіння приходить від Бога Єгови через Ісуса Христа, то книга Об’явлення показує “натовп великий” кажучи: “Спасінням ми задовжені Богові нашому, і Агнцеві”. (Об. 7:9, 10, НС) Там є сказано, що “натовп великий” переживе ‘велике горе’, яке має прийти на людство. (Об. 7:14) Але їхнє спасіння і збереження живими через це велике горе, проте, не є єдине спасіння, якого вони зазнають. У ролі жертовного Агнця Божого, Ісус Христос постачив основу для спасіння або визволення їх від гріха, “жало ж смерти”, отже від самої смерти. (1 Кор. 15:56) Це сходиться з словами, яких ангел промовив до Йосипа: “Не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній,— то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів”.— Мат. 1:20, 21.
Відповідно тоді, як Божий засіб спасіння, Ісус Христос називається Спаситель. Без Нього ніхто на землі не може спастися від гріха й смерти. Перед найвищим жидівським судом, апостол Петро пояснив це, кажучи: “І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого ймення даного людям, що ним би спастися ми мали”.— Дії 4:12.
Хоч Ісуса називається Спасителем, то це не значить, що Він є такий самий, як Бог Єгова. Таж саме ім’я “Ісус” показує, що Бог є джерелом спасіння. Воно значить “Єгова є Спасіння” і таким чином шанує Отця, як Спасителя на якого навіть Сам Син покладався. Книга до Євреїв 5:7 ми читаємо: “Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, Хто від смерти Його міг спасти і був вислуханий за побожність Свою”. Також, після Його воскресення з мертвих, Ісус Христос продовжав ставити Себе в нижчу позицію від Свого Отця. Наприклад, Він сказав Марії Магдалині: “Йди до братів Моїх та їм розповіж: ‘Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого”.— Ів. 20:17.
Хоч Християнські Грецькі Писання правильно призначають Ісусові Христу ролю Спасителя, то вони також показують, що Бог Ісуса Христа є дійсний автор спасіння. Учень Юда закінчив свого короткого листа наступними словами: “Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь”. (Юди 25) Подібно, в свойому листі до Тимофія, апостол Павло сказав, що небесний Отець є Спаситель: “Павло, апостол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої”. (1 Тим. 1:1) “Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого себе на викуп за всіх”. (1 Тим. 2:3—6) “Надію кладемо на Бога Живого, Який усім людям Спаситель, найбільше ж для вірних”. (1 Тим. 4:10) Отже навіть у контексті де згадується Ісуса Христа, Бог таки є Спаситель.
Свідоцтво Біблії взагалі показує, що є один Спаситель, Бог Єгова. Всі інші, яких правильно називали спасителями або рятівниками, включаючи Ісуса Христа, не є суперницькі спасителі. Навпаки вони були готові, щоб Бог Єгова вживав їх за спасителів. Отже, ті, що хочуть дістати божественної похвали мусять признати, що спасіння приходить від Отця через Його Сина, Господа Ісуса Христа.