Флорідська Луе мілина, притулок краси
ВАШ човен пихкотить від Биг Пайн рифу до відкритого океану. Вода мерехтить від легенького вітру й блищить від раннього сонця. Протягом сімох миль подорожі ви насолоджуєтесь свіжим повітрям, теплим сонцем, і відкритою водою. Який же перепочинок від гамору міста Нью-Йорка!
Тоді, порозкидані по хвилях можна бачити жовті сигнальні плавки. Уже прибули до Луе мілини, захищеного державного притулка для морського життя. Але ви ще не бачите його. Насамперед ви кидаєте якір коло буя, і дивитесь у воду з боку човна — роззявляючи рота від подиву! Тридцять футів унизу лежить ущелина, якої білий пісок укриває скелястий папороть, корал, і скупчення рибок. Ви дивитесь у воду з другого боку човна. Тільки три фути внизу ви бачите підводний кораловий сад — пишні кольори, які перехоплюють вам дух!
Ви негайно надіваєте підводну маску й плавці й спускаєтесь у інший світ. Ви дивитесь зачаровані, тоді як повільно плаваєте в цій країні фантазій. Плавно ви рухаєтесь понад корали багатьох різних форм, розмірів і кольорів — елкгорн, стеггорн, фен, горгоніан, і багато інших. Поміж них плаває різноманітність яснокольорних рибок. Ви з насолодою дивитесь на цю виняткову красу з усміхом подиву — і раптом усвідомлюєте, що з трубкою для дихання у роті неможливо сміятись під водою!
Плаваючи понад ущелиною, 30 футів унизу можна бачити вражаючі коралові поліпи, скелястого корала. Не дихаючи ви пірнаєте, щоб ближче приглянутись, і під тяжкими розширеними відростками ви бачите 60 або більше рибок. Недалеко видно великий темнобагровий віялоподібний кораловий поліп, який помістився при краї скали й ледачо коливається в воді.
Ви знову випливаєте на поверхню й бачите велике око рожевого кольору риби вдивляючись на вас. Чується хрустіння перрот рибки як вона харчується скелястим коралом, виділяючи пісок, який осідає на дно. Дві жовтяві метелик-рибки прогойдуються уздовж вас. Ви зауважуєте довгу, блідо-рожеву паличку — це трубчаста рибка, яка криється в темній ямі. Потім бачиться забиякувату (схильну до бійки) маленьку демсел рибку, яка стежить кораловий торф і обурено відганяє незваних гостей два рази більших від неї. Ви усміхаєтесь з великим захопленням, забуваючи ваш попередній досвід. Кашленням ви виплювуєте слину.
Біля вас пропливає синя хмара риб заглиблена в якомусь іншому ділі. Ви постановили піти до бібліотеки, щоб ототожнити ту рибу. (Пізніше я довідався, що це риба синець).
Ви плаваєте понад простору луку вкриту морською травянистою рослиною, яка прилягає до рифу. Унизу гойдається висока зелена трава — дім крабів, креветок, кістівного молюска, черепашок, і тисяч рибок.
Ваша партнерка киває до вас, щоб вернутись назад до корального рифу. Там вона знайшла злісного морейського вугора. Тільки вугор не злісний. Він дуже боязкий. Ледве можна бачити його голову з отвору. Але подати йому колючу ногу омара приваблює його похапки скоштувати її, а тоді знову ховатись. Він висмикує й ховається аж поки не стане харчу. Перрот рибка зауважує все це, і собі приходить відкушувати з поданої їй другої ноги. Чотирифутова акула відпочиває під рифом — досить нешкідлива.
Години линуть. Ви не хочете залишати цієї місцевості, але час указаний в розкладі диктує вам свою вимогу. Ви вертаєтесь назад до великого міста, до натовпу людей й вуличного руху, до навалу шумом, напруженням, боячись виходити на вулицю вночі.
Але чудові спогади Луе рифу ви таки взяли з собою. У ваших мріях ви знову плавно ковзаєтесь попід розширяючіся крила елкгорн корала, усміхаєтесь, як демсел рибка відганяє небажаних гостей, чуєте хрустіння перрот риби, як вона перемінює скелястий корал на пісок, і знову боязький морейський вугор висмикує вам з руки омара.
Прекрасний Луе риф, притулок для краси. А також для вас.