Наш дивовижний Всесвіт. Витвір сліпого випадку?
ДЕЯКІ люди кажуть: «Безсумнівно, Всесвіт — це лише справа випадку». Інші, особливо віруючі, не погоджуються з ними. Ще хтось просто не впевнений, так це чи ні. А як думаєте ви?
Хоч би якою була ваша відповідь, ви, звичайно ж, погодитеся, що наш Всесвіт — це диво з див. Візьмімо, наприклад, галактики. За приблизними підрахунками, в досяжному для спостережень космосі їх коло 100 мільярдів. Кожна галактика є зоряним угрупованням, яке налічує від менше одного мільйона до понад трильйона зір.
Більшість галактик об’єднані у скупчення від кількох десятків до багатьох тисяч галактик. Наприклад, нашу Галактику та її сусідку, галактику Андромеди, називають близнюками. Ці неосяжні зоряні системи зв’язані між собою силою гравітації. Разом зі ще декількома поблизькими галактиками вони становлять частину скупчення.
Всесвіт складається з незліченної кількості галактичних скупчень. Деякі з них зв’язані гравітацією із іншими скупченнями й утворюють надскупчення. Але, починаючи від цих масштабів і далі, гравітація втрачає свій вплив. Науковці виявили, що надскупчення віддаляються одні від одних. Іншими словами, Всесвіт розширюється. Це разюче відкриття вказує на те, що був початок, коли Всесвіт займав набагато менший простір і мав незрівнянно більшу густину. Часто момент народження Всесвіту називають Великим вибухом.
Декотрі науковці висловлюють серйозні сумніви щодо того, чи людині взагалі вдасться колись з’ясувати, як зародився Всесвіт. Інші розробляють теорії його появи, виключаючи можливість впливу розумної причини. У журналі «Саєнтифик америкен» за січень 1999 року власне обговорювалася тема «Як виник Всесвіт?». Недоліки певних теорій уже очевидні. Як говориться в журналі, «астрономам, на жаль, буде, мабуть, дуже важко... перевірити будь-яке з цих припущень експериментально».
Погляд, за яким Всесвіт виник внаслідок сліпого випадку, вимагає віри в те, що вчені називають рядом «щасливих випадків», або «випадкових збігів обставин». Наприклад, Всесвіт складається з величезної кількості найпростіших елементів — атомів водню та гелію. Однак для життя потрібен не лише водень, але й достатня кількість більш складних атомів, особливо вуглецю та кисню. Тому науковці свого часу розмірковували, звідки взялися ці настільки важливі атоми.
Чи ж те, що складні атоми, необхідні для підтримання життя, синтезуються у надрах певних зір-гігантів,— лише збіг обставин? І чи цілком випадково деякі зорі-гіганти вибухають як наднові, викидаючи у космос свої скарби рідкісних елементів? Сер Фред Хойл, який був причетний до цих відкриттів, сказав: «Думаю, жоден науковець, котрий досліджував ці факти, не може не дійти висновку, що закони ядерної фізики були створені спеціально».
Розгляньмо тоді уважніше матерію, з якої складається наш Всесвіт.
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 4]
ТЕОРІЯ РОЗДУВНОГО ВСЕСВІТУ
Деякі науковці вважають, що певні параметри раннього Всесвіту, наприклад, точну швидкість розширення, можна пояснити без існування розумної причини. Вони вказують на теорію або теорії, загальна назва яких — теорія роздувного Всесвіту. Однак ця модель не розглядає питання про походження Всесвіту. Крім того, якщо вона правильна, то перед народженням Всесвіту мусило існувати щось, з чого завдяки випадку він і виник.
Згідно з цією теорією, Всесвіт, бувши крихітнішим, ніж атом, виріс менш як за секунду до розмірів більших, аніж наша Галактика. Кажуть, що з того моменту він розширюється повільніше, з середньою швидкістю. Нині вважається, що видимий для спостереження Всесвіт — це лише мала частка більшого Всесвіту. Прихильники цієї теорії твердять, що, хоча видима частина космосу однорідна в усіх напрямках, невидима частина може бути іншою, навіть хаотичною. За словами астрофізика Джефрі Бербіча, «теорію роздувного Всесвіту ніколи не вдасться підтвердити експериментально». Слід сказати, що ця модель суперечить новій групі фактів, отриманих внаслідок прямих спостережень. Бо, як тепер побачили, вона вимагає існування уявної нової сили антигравітації. Тому вчений Говард Джорджі з Гарвардського університету, говорячи про теорію роздувного Всесвіту, сказав, що це «чудовий науковий міф, який у найліпшому випадку я можу назвати міфом, зовсім не гіршим за всі інші міфи про створення, котрі мені доводилося чути».
[Ілюстрація на сторінці 3]
Майже кожен об’єкт на цьому зображенні, зробленому космічним телескопом Хаббла,— це галактика.
[Відомості про джерело]
Сторінки 3 і 4 (розпливчасте зображення): Robert Williams and the Hubble Deep Field Team (STScI) and NASA
[Ілюстрації на сторінці 4]
«Закони ядерної фізики були створені спеціально» (сер Фред Хойл, поряд із Надновою 1987 року A).
[Відомості про джерела]
Dr. Christopher Burrows, ESA/STScI and NASA
Фотографія з люб’язного дозволу of N. C. Wickramasinghe