Надзвичайно живучий водяний ведмедик

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ЯПОНІЇ

◼ ЙОГО можна зустріти практично всюди, де є вода: в річках, океанах, під льодом, у гарячих джерелах, озерах, у городніх ставках і навіть в моху. Йдеться про водяного ведмедика. Це одна з найживучіших маленьких істот на нашій планеті. Він настільки крихітний, що його годі розгледіти неозброєним оком. Водяний ведмедик має коротке розділене на чотири сегменти тільце, яке вкрите захисною кутикулою, та вісім кінцівок з кігтиками. Своїм виглядом та ходою він нагадує неповороткого ведмедя, звідки й походить його назва.

Водяні ведмедики належать до безхребетних типу тихоходів (від латинського tardigradus, що означає «той, що повільно рухається»). Відомо сотні видів тихоходів. Їхні самки відкладають від 1 до 30 яєць нараз. Лише в кількох жменях вологого піску або ґрунту можна зустріти десятки тисяч цих мікроскопічних ведмедиків. Часто вони селяться в моху, що вкриває дахи будинків.

Водяний ведмедик може вижити в найсуворіших умовах. У «Британській енциклопедії» сказано: «Декількох тихоходів помістили на вісім днів у вакуум, а потім — на три дні в гелій кімнатної температури. Після цього їх заморозили до мінус 272°C. Коли тихоходи знову опинилися в середовищі кімнатної температури, вони ожили». Водяний ведмедик може витримати дозу рентгенівського опромінювання, яка у сотні разів перевищує смертельну дозу опромінювання для людини. Ймовірно, що вони могли б навіть якийсь час проіснувати у космосі.

Секрет цих створінь полягає в тому, що вони мають здатність упадати в стан, дуже подібний до смерті (анабіоз). Тоді обмін речовин в них знижується до менше як 0,01 відсотка, тобто їхня життєдіяльність практично припиняється. Для того щоб увійти в таких стан, вони втягують в тільце кінцівки, замінюють втрачену вологу особливою речовиною і скручуються в малесеньку, вкриту воском кульку, яка нагадує бочечку. Коли тихоходи опиняються у звичному вологому середовищі, вони знову відновлюють свої життєві функції. Це може тривати від кількох хвилин до кількох годин. Відомо, що деякі водяні ведмедики ожили після того, як пробули у стані анабіозу 100 років.

Тож немає сумніву, що ці безмовні крихітні істоти разом з усім іншим творивом прославляють Єгову (Псалом 148:10, 13).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 30]

© Diane Nelson/Visuals Unlimited