АВІША́Й

(можливо, батько є [існує]).

Син Церуї, сестри Давида (можливо, лише по матері), і брат Йоава та Асаїла (2См 2:18; 1Хр 2:15, 16).

Авішай був найвизначнішим серед сильних воїнів і став їхнім провідником. Одного разу він сам убив 300 ворогів і тому прославився, як троє найсильніших воїнів Давида, але їхнього «становища... не досягнув» (2См 23:18, 19).

Авішай віддано підтримував свого дядька Давида в усіх його військових походах. Але він був імпульсивним, і йому бракувало милосердя. Через це його іноді треба було вгамовувати. Наприклад, коли вони з Давидом однієї ночі пробралися в табір Саула, він хотів вбити Саула, «помазанця Єгови», уві сні, прибивши до землі його власним списом. Але Давид зупинив його (1См 26:6—9). Під час бунту Авесалома запального Авішая доводилося двічі стримувати від убивства Шім’ї, який проклинав царя. Однак Давид не зміг завадити Авішаю стати співучасником вбивства Авнера (2См 3:30; 16:9—11; 19:21—23).

Авішай прославився тим, що разом зі своїми воїнами вбив 18 000 едомлян і розгромив військо аммонітян. Він також допоміг придушити бунт веніяминівця Шеви. В останній битві, в якій, згідно з Біблією, брав участь Давид, Авішай врятував йому життя, вбивши філістимського велетня (1Хр 18:12; 19:11—15; 2См 20:1, 6; 21:15—17).