“Мого голосу слухають вівці Мої”

БАГАТО релігій сьогодні заявляють бути християнські. Тому то трудно пізнати котра з них справді представляє науку Ісуса Христа. Але, чи це можливо зробити? Так, бо Ісус Христос сказав: “Мого голосу слухають вівці Мої”. (Ів. 10:27) Його голос можна пізнати серед сучасного релігійного замішання. Цей факт гарно показують досвіди християнських свідків Єгови.

● У Німеччині, молодий чоловік і його родина студіювали Біблію між собою. Те, що вони навчилися з приватної студії спонукувало їх тримати нейтралітет в політичних справах і помагало їм не нарушувати Божі закони про святість крови. Пізніше, цей молодий чоловік побачив як одна жінка свідок Єгови доручала Вартову Башту і Пробудись! людям на вулиці. Приступивши до неї, він попросив, щоб вона або хтось відвідав його дім. Вона згодилася на це, але не призначила докладного часу до відвідин. До слідуючої суботи ніхто не прийшов відвідати його. Отже цей молодий чоловік приступив до іншого Свідка на вулиці і знов попросив, щоб хтось відвідав його. Слідуючого понеділка, два Свідки відвідали цього молодого чоловіка. Але він був на праці. Отже вони лишили з його дружиною запрошення на публічний виклад у Залі Царства.

Цей молодий чоловік прийшов на виклад і залишився на студію Біблії при помочі Вартової Башти. Під час студії він навіть відповідав на питання. У понеділок, коли Свідки знову відвідали його вони знайшли, що він мав два листки повні питань на які він хотів відповідей. Для зібрання слідуючої неділі цей чоловік дуже докладно приготовився до студії Вартової Башти, навіть перечитав усі біблійні вірші й робив нотатки при краю листка.

Десь два місяці пізніше він прийшов на конвенцію свідків Єгови з цілою своєю родиною, і так тішився, що знайшов правду, що пішов на службу перший раз.

● Одна учителька в країні за Залізною Заслоною, хоч сама не цікавилася Біблією, дозволяла своїй донці, дванадцять років віку, студіювати зі свідками Єгови. Пізніше, мати зламала собі руку і була вдома. Маючи час під руками, вона почала читати книжку Правда, Що Веде До Вічного Життя, яку Свідки доручили їй. Вона так чудувалася тим, що читала, що аж перечитала цілу книжку. Коли Свідки вернулися студіювати з її донькою то вона сказала, що ця книжка пояснила багато речей для неї. Свідок запросив її приходити на зібрання і вона згодилася. Слідуючої неділі вона знову пішла на зібрання і пізніше сказала: “Я є дуже вдячна, що зламала руку, бо це дало мені часу прочитати книжку і знайти шлях до життя”.

● Одну одружену пару в Тчад призначили проповідувати біблійну вістку в околиці де свідки Єгови ще ніколи не проповідували від дому до дому. Хоч місцеві священики перестерігали людей не слухати їх, то люди таки цікавилися і прагнули навчитися правди. Свідок каже: “Коли ми встаємо рано, ми знаходимо, що люди вже чекають на нас коло дверей, маючи надію почути щось із Біблії. Коли ми виходимо з дому і вертаємося додому, то люди завжди чекають на нас. Часто ми говоримо до них аж до одинадцятої години вночі. Ми рідко коли маємо час пообідати. Часами забуваємо і за вечерю, бо не маємо часу їсти. Люди приходять п’ятнадцять до двадцять кілометрів далечини і ми не можемо відсилати їх розчарованими”.

● У тій самій країні один чоловік дістав собі книжку Правда, Що Веде До Життя Вічного. Пізніше його праця відіслала його до села коло вісімнадцять кілометрів далеко, щоб доглянути торговельну справу. Він розказав людям, що в місті мав нагоду поговорити зі свідками Єгови. Зараз гурток зацікавлених осіб обкружили його хотячи знати, що свідки Єгови проповідували з Біблії. Знаючи дуже мало про Біблію, цей чоловік перечитав їм цілу книжку, розділ за розділом. Хоч він мав пляни перебути лише один день там, його затримали цілий тиждень і селянини намагалися, щоб він лишив їм ту книжку. Вони тоді післали слово через нього, щоб свідки Єгови прийшли і вчили їх, бо вони також мали право навчитися про Божий новий порядок.

Справді, Ісусові “вівці” пізнають Його голос і відповідають на нього приносячи іншим добру новину, яку вони навчаються.