Віра спонукала його діяти

ОТРИМАВШИ доручення від Єгови вивести ізраїльський народ з єгипетського рабства, Мойсей спочатку попросив звільнити його від цього завдання, кажучи: «Змилуйся, Господи! Не проречистий я ні здавна, ні з того часу, як ти став говорити до раба твого; таж тяжкомовний я і тугоязикий» (Вихід 4:10, Хом.). Так, Мойсей не відчував себе придатним для виконання такого важкого завдання.

Сьогодні багато служителів Єгови часом так само вважають себе непридатними виконувати призначені їм обов’язки. Наприклад, один християнський наглядач на ім’я Теодор розповідає: «Зі всього того, що мене просить зробити Єгова, проповідницьке служіння є найтяжчим. Коли я був зовсім юним, то часто швидко підходив до дверей, робив вигляд, що дзвоню, а потім тихенько відходив, надіючись, що ніхто не почує і не побачить мене. З роками я припинив робити це, однак мені завжди було погано від самої думки про працю від дому до дому. Ще навіть і сьогодні мені стає недобре, як тільки я починаю збиратися йти в служіння, але, незважаючи ні на що, я йду».

Що допомагало Мойсею і сучасним Свідкам, подібним до Теодора, справлятися з таким страхом? Біблія відповідає: «Вірою він [Мойсей] покинув Єгипет... бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить» (Євреїв 11:27).

Безсумнівно, завдяки вірі в Єгову Мойсей був здатний подолати почуття власної непридатності й виконувати призначені йому обов’язки судді, пророка, національного провідника, посередника Закон-угоди, командуючого та письменника Біблії.

Подібно й ми, коли матимемо таку віру, як Мойсей, то зможемо ходити як ‘ті, хто Невидимого бачить’. Така віра вселяє відвагу, робить нас здатними брати на себе християнські відповідальності навіть тоді, коли ми відчуваємо себе непридатними до цього.