Внутрішня краса має довготривалу цінність
«ДЛЯ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ КРАСА — ЦЕ ТЕ САМЕ, ЩО ЧЕСНОТА»,— ЗАЗНАЧИВ ПЕВНИЙ ВІРНИЙ ХРИСТИЯНИН ПОХИЛОГО ВІКУ.
І справді, люди ще віддавна мають схильність занадто захоплюватися зовнішньою красою. Це часто призводило до заниження духовних цінностей. Проте Творець дивиться на наше серце й не зважає на зовнішність. Таким чином він дає найліпший приклад зрілого судження. У Біблії записано: «Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїла 16:7).
Джерелом справжньої людської краси є Бог, і з його Слова дізнаємося, що серед усіх достоїнств особи найціннішими є духовні риси. Біблія говорить: «Краса — то омана, а врода — марнота, жінка ж богобоязна — вона буде хвалена» (Приповістей 31:30). Трапляється й таке, що під зовнішньою привабливістю ховається внутрішня потворність (Естер 1:10—12; Приповістей 11:22). Хоч врода з часом може зав’янути, але внутрішня краса — якості нашого серця — може квітнути й ніколи не зникати.
Тому наскільки ж мудро розвивати такі риси, як любов, радість, мир, довготерпіння, доброзичливість, доброта, віра, лагідність і самовладання! (Галатів 5:22, 23). Тоді в нас буде внутрішня краса, яка має довготривалу цінність (1 Петра 3:3, 4).