Почуття стабільності та радість від роботи — рідкісне явище
ЗГІДНО із Загальною декларацією прав людини, прийнятою ООН, «право на працю» є одним з основних прав людини. Однак таке право не завжди гарантоване. На зайнятість населення впливає багато чинників — від рівня місцевої економіки до ситуації на міжнародному ринку. Отож, коли люди втрачають роботу або їм загрожує така небезпека, як правило, починаються демонстрації, заколоти та страйки. Країни, які не стикалися з цією проблемою, можна перелічити на пальцях. Навіть саме слово «робота», на думку одного письменника, «є і завжди було емоційно забарвленим словом».
Існує чимало причин, чому робота має для нас важливе значення. Вона є не лише джерелом прибутку, але також сприяє розумовому та емоційному добробуту. Робота дозволяє людям бути продуктивними членами суспільства та мати ціль у житті. Також вона викликає в нас почуття самоповаги. Навіть ті, хто має більш ніж достатньо засобів для існування, чи пенсіонери, які вже не мусять заробляти, аби забезпечувати себе, і далі відчувають потребу в праці. Робота є настільки важливою в нашому житті, що, коли її не вистачає, завжди з’являються серйозні соціальні проблеми.
Є й такі люди, котрі зазнають постійного стресу, тому робота стає для них тягарем. Наприклад, через високу конкуренцію на сучасному ринку дедалі більше компаній, аби обмежити свої витрати, зменшують кількість працівників. А це в свою чергу накладає додаткові обов’язки на решту працівників.
Сучасні технології, які мали б спрощувати життя та покращувати працю, іноді додають ще більше стресу. Приміром, комп’ютери, факси та Інтернет дозволяють виконувати роботу в післяробочий час, отож зникає різниця між офісом та домом. Один працівник прирівняв свій пейджер та мобільний телефон до прив’язі, на якій його тримає бос.
Чимало старших осіб все більше побоюються, що у сучасному світі, де так швидко змінюється економічна ситуація та вимоги до працівників, їх почнуть передчасно «списувати». Стосовно цього колишній спеціальний уповноважений з питань прав людини Кріс Сідоті сказав: «Здається, виробився стереотип, що, коли тобі за сорок, ти не в стані опанувати комп’ютера чи нові технології». А втім, багато старанних працівників, до яких колись ставилися як до безцінних, через вік вважаються сьогодні непотрібними. Це ж справжня трагедія!
Отож зрозуміло, чому віддане ставлення до роботи та своїх компаній відходить у забуття. «Коли корпорації при найменшому спаді на фондовій біржі викидають працівників на вулицю, відданість корпораціям стає рисою минулого,— говориться у французькому журналі «Ліберасьйон».— Звичайно, ти мусиш працювати, але для власного добробуту, а не для добробуту своєї компанії».
Хоча усі ці проблеми і далі зростають, основна потреба людини працювати все-таки залишається. Тож як у наші часи, коли все так швидко змінюється, можна розвинути врівноважений погляд на роботу, отримувати від неї радість та не боятися її втратити?
[Ілюстрація на сторінці 3]
Сучасні технології іноді додають ще більше стресу.