Чи достатньо самої лише щирості?

ЧИ ПОТРІБНА у нашому щоденному житті така риса, як щирість? Один словник визначає щирість так: «Відсутність обману, лицемірства; чесність, прямота, відвертість». Безсумнівно, ця риса допомагає підтримувати добрі стосунки з іншими. Апостол Павло радив: «Раби,— слухайтеся в усьому тілесних панів, і не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті [«щирості», СМ] серця, боячись Бога!» (Колосян 3:22). Кожен роботодавець хотів би мати таких працівників. Сьогодні щирим людям легше знайти роботу та втриматися на ній.

Але найголовніше — щирість позитивно впливає на наші стосунки з Богом. Стародавні ізраїльтяни втішалися Божими благословеннями, коли ретельно дотримувалися усіх законів та свят. Павло, обговорюючи принципи чистоти у зборі, настійно радив християнам: «Святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти [«щирості», СМ] та правди!» (1 Коринтян 5:8). Щирість є надзвичайно важливою рисою, аби наше поклоніння було прийнятним для Бога. Проте самої лише щирості недостатньо. Вона мусить поєднуватися з правдою.

Будівельники та пасажири «Титаніка», мабуть, щиро вірили, що цей лайнер не може потонути. Однак під час першої ж подорожі у 1912 році він наткнувся на айсберг, унаслідок чого загинуло 1517 осіб. Більшість євреїв першого століття, мабуть, щиро вірили в правильність свого поклоніння Богові, але їхня ревність була не за «точним знанням» (Римлян 10:2, НС). Аби подобатися Богові, наші щирі переконання повинні ґрунтуватися на точній інформації. Свідки Єгови у вашій місцевості з радістю допоможуть вам дослідити, що означає служити Богові зі щирістю та в правді.