Чому любов необхідна

ЛЮДИ будь-якого віку, всіх культур, мовних груп і рас прагнуть любові. Якщо це прагнення не вдовольняти, людина не буде щасливою. Один доктор медицини написав: «Без любові та ніжності ми хворіємо, сумуємо і страждаємо, а з ними ми здорові, щасливі й радісні. Якби хтось винайшов ліки, дія котрих була б такою ж благотворною, кожен лікар прописував би їх своїм пацієнтам. Не прописати цього препарату було б навіть злочином».

У сучасному суспільстві засоби масової інформації і знамениті люди надають більшої ваги багатству, владі, славі й сексу. Однак про потребу в любові і приязних стосунках майже не згадують. Багато педагогів, вважаючи, що успіх залежить від становища у суспільстві, закликають своїх підопічних зосередитись на кар’єрі. Безперечно, треба здобувати освіту і розвивати свої здібності, але чи варто присвячуватися цьому настільки, щоб не залишалось часу для родини і друзів? Один освічений письменник давнини, який добре розумів людську природу, уподібнив людину, що має таланти, але не має любові, до ‘міді дзвінкої і бубна гудючого’ (1 Коринтян 13:1). Така людина стає багатою, навіть знаменитою, але не стає по-справжньому щасливою.

Ісус Христос, як ніхто інший, знав і любив людей. Любов до Бога і ближнього він поклав в основу свого вчення: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою... Люби свого ближнього, як самого себе» (Матвія 22:37—39). Отже, лише ті, хто живе згідно з цими заповідями, можуть бути справжніми послідовниками Ісуса. Він зазначив: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35).

Як же нам сьогодні сповнювати свої серця любов’ю? Як батьки можуть навчити любові своїх дітей? На ці запитання відповість наступна стаття.

[Ілюстрації на сторінці 3]

У світі, яким править пожадливість, важко любити.