«До чужого ярма не впрягайтесь»
ЯК ВИ бачите на цій ілюстрації, верблюду й волу зовсім нелегко орати разом. Ярмо, котре на них одягли, розраховане на дві однакові за розміром та силою тварини, і тому верблюду й волу доводиться важко. Піклуючись тягловими тваринами, Бог сказав ізраїльтянам: «Не будеш орати волом і ослом разом» (Повторення Закону 22:10). Той самий принцип стосується і вола та верблюда.
Зазвичай рільник не обтяжував так свою худобу. Але якщо в нього не було двох волів, він міг запрягти в ярмо тих тварин, яких мав. Мабуть, саме це і вирішив зробити рільник XIX сторіччя, котрого ви бачите на ілюстрації. Через різницю у розмірі й вазі слабшій тварині доводиться напружуватись, аби не відставати, а сильніша мусить тягнути більший тягар.
Апостол Павло використав приклад з нерівним ярмом, щоб дати нам важливий урок. Він писав: «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?» (2 Коринтян 6:14). Як християнин міг би, так би мовити, впрягтись до чужого, тобто нерівного, ярма?
Наприклад, це могло б статись, якби християнин або християнка одружилися з людиною, що не поділяє їхніх релігійних переконань. Такий союз був би важким для обох сторін, оскільки між чоловіком і дружиною були б незгоди щодо основних питань.
Єгова, засновник шлюбу, відвів дружині роль «доповнення» (Буття 2:18, НС). Крім того, через пророка Малахію Бог сказав, що дружина — це «подруга» (Малахії 2:14). Отож, наш Творець хоче, щоб обидва члени подружжя гармонійно співпрацювали в духовних справах, справедливо поділяючи між собою тягарі та блага.
Якщо християнин чи християнка одружуються «тільки в Господі», то виявляють повагу до настанов нашого небесного Отця (1 Коринтян 7:39). Це закладає підвалини для міцного шлюбу, який приноситиме честь Богові, оскільки і чоловік, і дружина будуть, так би мовити, ‘щирими співпрацівниками’ в одному ярмі (Филип’ян 4:3, Дерк.).
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 32]
Верблюд і віл: з книжки «La Tierra Santa», том 1, 1830 рік.